Волонтери-жінки села Будище на Лисянщині з початку нового року вже виготовили 40 маскувальних сіток для українських захисників. Роблять їх і на автівки, і на танки, і на бліндажі. Плетуть і для рідних та односельців, які служать, і військових підрозділів, які замовляють. Сенс маскувальних сіток, виготовлених вручну, пояснюють, в тому, що їх не бачать ворожі дрони. От чому військові дуже цінують ці вироби. Про це пише видання “Вісті Черкащини“.

Жінки жартують, що ходять до сільської ради, де в одній з кімнат обладнали в’язальний цех, як на роботу. І то, кажуть, для роботи ще треба бажання мати, а тут не можуть дочекатися понеділка, щоб знову приступити до справи. Тільки закінчують плести одну сітку, як беруться за наступну, бо мають багато замовлень.

«Жінки починають роботу о 9 ранку і працюють до обіду щодня, крім вихідних, – розповів староста села Юрій Райченко. – Приходять, хто має сили, час, бажання, різного віку і професій. Буває від 10 до 15 осіб щодня. Вони сітку розміром 6х10 плетуть за кілька годин.

Його доповнює волонтерка Валентина Дмитрієва, яку тут жартома називають главою військової адміністрації села Будище: «Люди у на неймовірні. Дружні, працьовиті, терплячі. Ніщо нас не зломить, бо за кожного українського воїна у нас болить душа, і кожному хочемо чимось допомогти. Ось нещодавно до нас приїхала мама одного з військових, який воює під Авдіївкою, і попросила маскувальну сітку. Ми передали її в той же день. При нагоді стараємося відправляти на передову і тушонки домашнього приготування, енергетичні батончики, які самі і готуємо, випічку.

Валентина Олексіївна розповіла, що жителі Будища, а також сусідніх Орлів та Шестеринець охоче скидаються коштами на потреби волонтерів при кожному оголошенні збору. Вона відзначає також активну позицію керівництва Кононівського елеватора, орендаря землі Павла Гордієнка і висловлює надію, що до них приєднаються місцеві фермери та підприємці. Адже разом, каже вона, можна не тільки гори звернути, а й перемогти найсильнішого ворога.