blank

За офіційними даними 70% загальної площі Черкаської області становлять сільськогосподарські угіддя. Жителі громад регіону все частіше віддають землі для потреб сільського господарства чи встановлення сонячних панелей, що може заподіювати шкоду екосистемі та зменшити туристичний потенціал.

Виходом з цієї ситуації може бути створення заповідних зон, розповіла Суспільному фахівчиня громадської організації “Екосоціум”, кандидатка сільськогосподарських наук, доцентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Оксана Спрягайло.

Нині територіальні громади можуть самостійно обирати призначення для земельних угідь. Які документи вони мають оформити?

Автономія відкрила перед територіальними громадами нові можливості, але й поставила перед ними нові виклики. Надзвичайно важливою і відповідальною стала розробка громадами документів стратегічного планування. Щоб вони були справді дієвими, до їхнього створення необхідно залучати фахівців.

Одним із ключових складників Комплексного плану розвитку території громади є Звіт про стратегічну екологічну оцінку (СЕО). Це цілком логічно, адже громади є відповідальними перед своїми мешканцями за формування комфортного та безпечного середовища проживання.

Що передбачає цей документ?

Окрім іншого, СЕО передбачає дії, які не призведуть до суттєвої деградації довкілля та забезпечать захист вразливих екосистем від надмірного впливу людини. Наприклад, громада охоче погоджується надати лучно-степові схили із добре збереженою природною рослинністю інвестору для встановлення сонячних панелей, але категорично не сприймає ідею створення на цій же ділянці ландшафтного заказника.

Аргументи про те, що сонячні панелі можна встановити й в іншому місці, а знищені природні екосистеми відновити майже нереально, на жаль, поки що недостатньо переконливі для громад. З тієї ж причини спостерігаємо розорані майже впритул до урізу води береги річок, круті схили й навіть місця зростання видів рослин, включених до Червоної книги України.

Які приклади Ви знаєте на Черкащині, коли довкілля постраждало від рішень громади?

Наприклад, в одній з громад ми зафіксували розорювання прибережної частини річки Рось. Рось належить до середніх річок, отже відповідно до статті 60 Земельного кодексу України має прибережну захисну смугу шириною 50 метрів. Розорювання земель, садівництво та городництво у межах такої захисної смуги заборонені.

Дозволяючи орендарям господарювати у прибережній смузі, громада не лише свідомо йде на порушення законодавства, а й потенційно погоджується на забруднення, засмічення і загрозу збереження водності річки.

Які наслідки має перетворення екосистем на об’єкт господарської діяльності?

Дуже прикро, що банальна тимчасова матеріальна вигода, не така вже й велика по суті, вирішує долю унікальних природних екосистем. Окрім того, що відбувається порушення законодавства, яким передбачено відповідальність за знищення чи пошкодження об’єктів Червоної книги України та заподіяння шкоди середовищу їх зростання, громада свідомо позбувається фрагментів унікальних, добре збережених екосистем. Знищується те, що мало б стати гордістю громади.

Разом із деградацією земель та знищенням екосистем знижується рекреаційний потенціал громади, зменшуються можливості залучення туристів, інвесторів, грантів на охорону природи.

Впливу людини на Черкащині часто зазнають ділянки лучно-степової рослинності, їх перетворюють на ріллю. Розкажіть про це?

За офіційними даними 70% загальної площі Черкаської області становлять сільськогосподарські угіддя, 88% яких — це рілля. 15,4% площі області вкрито лісовою рослинністю. Додайте площі зайняті водоймами, населеними пунктами, дорогами, кар’єрами. Скільки припаде на лучні й степові ділянки? А ще візьміть до уваги, що значна частина лучних і степових екосистем зазнала суттєвих змін внаслідок діяльності людини.

Яким на Вашу думку має бути рішення, для збереження довкілля?

Порятунком для таких цінних ділянок може стати створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Тим більше, що збільшення площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення є одним із завдань Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки.

Це також узгоджується із прагненням України відповідно до Європейської програми збереження біорізноманіття до 2030 року збільшити площу природно-заповідного фонду до 30% від загальної площі країни.

Які ще є способи зберегти екосистеми?

Ще одним інструментом охорони природи у громадах може стати створення охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України. На відміну від об’єктів природно-заповідного фонду, охоронні зони створювати простіше і швидше, а їхня площа визначається залежно від площі, яку займає популяція рідкісного виду.

Чому на Вашу думку жителі громади можуть бути проти створення заповідної зони?

На жаль, у багатьох громадах люди помилково думають, що заповідні об’єкти — це території, де все заборонено: ходити до лісу, рибалити, збирати гриби і лікарські рослини, випасати худобу тощо. Насправді щоб убезпечити себе від неочікуваних заборон, громада з допомогою фахівців-природоохоронців може обрати оптимальний для себе варіант. При створенні кожного нового природоохоронного об’єкта потрібно ретельно продумувати і прописувати в документації усі деталі режиму охорони запланованого заповідного об’єкта — тоді й не буде небажаних несподіванок.