За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я серед ендокринних порушень, захворювання щитоподібної залози посідають друге місце після цукрового діабету. Патологією щитоподібної залози страждає понад 200 млн людей у світі. За останні роки абсолютний приріст нововиявлених захворювань в економічно розвинених країнах становив 52% серед жінок і 17% серед чоловіків.

В Україні за останні 5 років кількість захворювань щитовидної залози збільшилась у п’ять разів. Показник залежить від зовнішнього середовища, йодного дефіциту, способу життя, стресу, харчування, супутніх захворювань тощо.

У Черкаській області хвороби ендокринної системи також мають тенденцію до зростання. Так, якщо у 2021 році показник захворюваності на 10 тисяч населення становив 659,00, то у 2023 році – 736,15.

Щорічно 25 травня у всіх країнах відзначається Міжнародний день щитоподібної залози. Його головне завдання – підвищення рівня інформованості суспільства про можливі захворювання залози, їх діагностику, заходи профілактики та способи лікування.

Що ж таке щитовидна залоза і чому вона така важлива?

Щитовидна залоза – ендокринний орган, який виробляє гормони тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3) та кальцитонін. Ці гормони потрібні для нормального функціонування практично всіх органів та систем організму.

Коли щитовидна залоза не може виробляти достатню кількість гормонів, розвивається гіпотиреоз – низька активність залози. Коли ж гормону виробляється забагато, виникає гіпертиреоз.

Щитоподібна залоза не може працювати без достатньої кількості йоду в організмі, оскільки він є невід’ємним компонентом її гормонів. Основним природним джерелом йоду для людини є продукти тваринного (60%) і рослинного (34%) походження, а також вода і повітря (по 3%).

Як зберегти здоров’я щитовидної залози?

В Україні дефіцит гормонів щитоподібної залози трапляється частіше за надлишок. Скажімо, денна норма йоду становить 150-300 мкг. Водночас, більшість мешканців України споживають лише 40-80 мкг. Найбільшу нестачу в Україні відчувають у Чернігівській області та в Західній Україні.

Серед продуктів харчування найбільше йоду міститься у морепродуктах (концентрація йоду в 1 кг морських водоростей – 800-1000 мкг).

Біла риба, овочі (картопля, редиска, часник, буряк, томати, спаржа, зелена цибуля, щавель, шпинат), фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси та хурма), яйця, яловичина та волоські горіхи також містять велику кількість йоду.

Замініть звичайну сіль на йодовану та додавайте її у вже приготовані страви, аби йод не випаровувався через нагрівання. Адже свідомо щодня контролювати споживання денної норми йоду складно.

В Україні такі норми фізіологічних потреб йоду:

для дітей і підлітків 90-150 мкг;

дорослих чоловіків та жінок – 150 мкг;

жінок під час вагітності та у період лактації – 200 мкг.

Є аутоімунні хвороби щитоподібної залози: хвороба Грейвса, хвороба Хашимото, вузловий зоб. Їх можуть спричиняти надлишок йоду, вірусні інфекції (ВІЛ, герпес, краснуха, епідемічний паротит), радіація та куріння.

Останнім часом спостерігається значний зріст саме автоімунних захворювань щитоподібної залози, особливо після пандемії COVІD-19.