Великдень вчергове стимулював у Канівській громаді обговорення питання-проблеми: Ну, коли вже тисячолітній Канівський Собор перестане бути прихистком московської церкви, коли вже він знову служитиме українському люду, українській державі? Про це на своїй сторінці у соцмережі написав громадський активіст із Канева Юрій Гамалій.
Спробую відповісти у вигляді вирішення задачі.
Отже, що маємо в умові задачі.
1) Канівський Собор – є пам’яткою археології та історії національного значення (див. Перелік культурної спадщини національного значення Черкаської області занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток).
2) Закон України «Про охорону культурної спадщини», який у статті 17 встановлює, що всі пам’ятки археології національного значення, та землі на яких вони розташовані, можуть бути виключно державною власністю.
3) Власником Канівського Собору є УПЦ, форма власності – колективна (див. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САА № 471742 видане 31.10.2003 року виконавчим комітетом Канівської міської ради).
4) Земля під Канівським Собором передана у постійне користування Київській митрополії УПЦ (див. Рішення Канівської міської ради VІ скликання від 24.02.2011 № 3-39).
5) УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини з цілим та повністю підпадає під усі три критерії, які встановлені у ч. 8 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», щодо належності релігійної організації закордонному релігійному центру (див. Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про Управління УПЦ на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським Патріархатом).
Вирішення цією задачі може відбуватися кількома шляхами.
Шлях 1. Прокуратура проводить відповідні слідчі дії по власності будівлі Собору і землі під ним щодо приведення їх у відповідність українському законодавству, готує всі необхідні документи та подає їх до суду. Суд повертає Собор та землю під ним у державну власність. Держава (Міністерство культури) надає право на проведення богослужінь (заключає оренду) ПЦУ. На разі прокуратура вже збирає необхідні документи.
Шлях 2. Канівська міська рада приймає рішення про визнання рішень щодо передачі у власність будівлі Собору та землі під ним такими, які були прийняті з порушенням діючого українського законодавства та звертається до суду з проханням про їх відміну. Суд скасовує ті рішення Канівської міської ради та повертає у державну власність Собор і землю під ним. Держава (Міністерство культури) надає право на проведення богослужінь (заключає оренду) ПЦУ.
Шлях 3. Церковна громада Канівського Собору приймає рішення про перехід з УПЦ до ПЦУ. ПЦУ приймає церковну громаду Канівського Собору. Паралельно продовжуються дії по поверненню у державну власність будівлі Собору та землі під ним.
Вирішення нашої задачі може бути пришвидшене створенням відповідної Петиції до Президента та зібранням необхідної кількості підписів (25 тис.) для її розгляду. Пришвидшити, на мою думку, може і якийсь агресивний інцидент, на кшталт того, який пропонували деякі військові: автоматами допомогти московським попам покинути Канівський Собор.
Переконаний, що рано чи пізно московської церкви у Канівському Соборі не буде. Вона там може бути тільки за однієї умови – у разі поразки України та її окупації росією. Тобто всі ті, хто затягує перебування УПЦ МП у Канівському Соборі свідомо чи не свідомо діє на нашу поразку, діє на російську перемогу. Невже вони дійсно цього хочуть?
І ще. Я декілька разів намагався поспілкуватися на цю тему з настоятелем Канівського Собору. Через представників міської влади. Не склалося: в нього на мене немає часу. Жаль…
КОМЕНТАРІ