Село Товста на Звенигородщині віднині має свій герб, який відображає історико-культурні та господарсько-побутові традиції і є своєрідним обличчям цього славного українського села. Про це розповів професор Черкаського національного університету ім.Богдана Хмельницького Василь Мельниченко, пише “Козацький край”.

Рішенням Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 13 липня 2023 року № 30-7/VIII затверджено герб с. Товста, його опис та Положення про порядок використання символіки.

Автор герба – заслужений художник України Віктор Григорович Крючков.

Опис герба:

У зеленому щиті золота липа на березі річки. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою декоративною сільською короною.

Пояснення Герба та символів

Зелений колір символізує багатство природи, статок, процвітання, стабільність.

У нижній частині щита показано одне з місць, з якого розпочалося заселення цієї місцини – річка Товста (Товстянка). В центрі щита – товста золота липа, яка відповідно до легенди дала назву населеному пункту. Стовбур та гілки липи утворюють хрест, що уособлює давню приналежність земель села до Мошногірського монастиря. Пізніше, в селі була зведена каплиця, потім церква православна на честь Різдва пресвятої Богородиці. Також, в селі діяла католицька каплиця.

Золота липа — уособлення чеснот, алегорично символізує життя: деревина липи слугувала для людини джерелом матеріалу для одягу і взуття, укриття й посуду, виробництва промислових та музичних інструментів, а цвіт липи є лікувальним засобом, підтримує стан рівноваги спокою людини.

Історична довідка

Л. Похилевич у 1864 році в «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» зазначає, що село Товста знаходиться при струмку з тією ж назвою.

М. Щербина зазначає, що назва річки «Товстянка», як і с. Товста походить від прикметника «товстий», оскільки, відповідно до записаних Л. Похилевичем відомостей, «струмок отримав назву, бо починається в урочищі, яке раніше було вкрите товстим липовим лісом». Таким чином М. Щербина констатує, що в основі назви села – гідронім.

За легендою назву селу дали чумаки, які в сиву давнину їздили в Крим по сіль. Проїжджаючи повз село, на околиці зупинялись біля товстої липи на перепочинок. Шлях чумацький був довгим та виснажливим. Змучені спрагою, вони казали: «Де та товста?», – маючи на увазі липу.

Ю. Мариновський встановив, що на початку XVIII ст., за гетьмана Мазепи, сотником Мировичем Мошногірському монастиреві було видано документи на володіння угіддями в урочищі Мироновичеве (пізніше – хутір Чернече). З часом, монастир втратив документи і лише у 1821 р. після багаторічної судової тяганини було доведено правоту на володіння (наказом Сенату №864 хутір Чернече було повернуто монастирю). Хутори Чернече та Стадниця здавна належать до села Товста*.

Відповідно до зібраної Державним архівом Черкаської області інформації, церква Різдво-Богородицька була побудована 1773 р. (за іншими даними 1779 р.) на кошти парафіян. Була церква однопрестольною, дерев’яною, 4-го класу. Поруч знаходилась дзвіниця. Церква відремонтована у 1833 р., нове приміщення збудоване у 1883 році.

Спираючись на ревізькі казки, сповідні розписи та метричні книги церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Товста, та зважаючи на кількість населення, яке проживало в селі станом на момент приєднання до Російської імперії у ході другого поділу Польщі, а також зважаючи на факт існування хутора Чернече на початку XVIII ст., можна припустити, що заселення території села та утворення населеного пункту відбулось у XVII ст., в часи Гетьманщини та розбудови козаками лінії укріплень (фортець) на кордоні зі степом (Диким полем).

На картах французького інженера та мандрівника Гійома Левасера де Боплана, виданих у 1650 г. Вільшана вже позначена як велике укріплене містечко. Відповідно, користуючись її захистом від набігів татар, поруч з фортецею утворювались поселення, де постійно могли проживати селяни.

Крім того, с. Товста та смт. Вільшана лежать на одному з відгалужень торгового Чорного шляху, що також було сприятливим фактором для заснування та розвитку населених пунктів.

* Нині, в Незалежній Україні хутори Чернече та Стадниця належать до Старостинського округу № 4 с. Товста Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області (раніше – до Виконавчого комітету Товстівської сільської ради Городищенського району Черкаської області).

У складі Російської імперії, Чернече також належало до с. Товста Вільшанської волості Звенигородського повіту Київської губернії.

У Радянський період, після перемоги більшовиків с. Товста з хуторами увійшло до складу Вільшанського району (з 1923 по 1924 рік) Шевченківської округи Київської губернії. У 1924 р. район перейменований у район ім. Петровського Г.І., а в 1935 році йому повернули колишню назву – Вільшанський район. У 1944-1959 рр. входило до складу Вільшанського району Київської області, з 1954 р. – Черкаської області.

У межах Черкаської області у 1959-1962 рр. с. Товста входило до складу Городищенського району, у 1963-1964 рр. до складу Шполянського району, у 1965-1966 рр. – до складу Звенигородського району. З 1967 р. і до адміністративно-територіальної реформи України с. Товста входила до Городищенського району.