28 жовтня з 10-ої до 11-ої години пройшла всеукраїнська мирна акція «Гроші на ЗСУ». У 45 містах України маніфестанти вийшли на центральні площі або ж зібралися біля адмінприміщень місцевої влади, щоби закликали міську владу використовувати гроші з бюджету в першу чергу на потреби військових. Про це пише сайт zoloto.city.

blank

Близько пів сотні золотонісців долучилися до всеукраїнського маршу, зібравшись на Садовому проїзді. Однак характер місцевих протестувальників мав неоднозначне спрямування, оскільки частина золотоніських жінок переймалася єдиним: виведенням своїх чоловіків із зони бойових дій. На зустріч з учасниками акції вийшла секретар міської ради Наталія Сьомак та голова військової адміністрації Ірина Тернова. Під суцільний крик і звинуваченні у нефінансуванні місцевого батальйону тероборони конструктивного діалогу не відбулося.

Зустріч перенесли на понеділок. Розмова з посадовцями тривала понад 3 години: одні хотіли конкретних цифр, інші – дій.

Діалог продовжили у вівторок у сесійній залі військової адміністрації. Посадовці намагалися донести до людей залежність від бюрократичних державних процедур та обмежень щодо придбання військового спорядження за бюджетні кошти. Дотичні до постачання допомоги волонтери розтлумачували, які перепони доводиться долати від отриманого замовлення від військових до кінцевого результату. Але люди не намагалися цього збагнути.

blank

Зустріч у військовій адміністрації 31 жовтня пройшла емоційно та з високим градусом напруги. На ній були присутні дружини військовослужбовців з батальйону тероборони, котрі потрапили у складну ситуацію і доля яких донині не відома. Згорьовані жінки вимагали від крикунів-протестувальників не використовувати їх і не задовольняти свої політичні амбіції. Проте прохання дружин, котрих цікавило єдине: як допомогти чоловікам у скруті або до кого звернутися за допомогою, «правдолюби» не чули і продовжували з’ясовувати, на які напрямки і скільки витрачає влада бюджетні кошти. Вихід жінок до трибуни і надривні заклики, а ще прямі репліки «Не треба на нашому горі робити собі піар», змусили псевдо активістів покинути зал. Їхні розрахунки рухнули .

Зрозуміло, що порядок у державі наводити треба, як і контролювати раціональне використання бюджетних коштів. Багато кому з присутніх після пояснень чиновників та волонтерів відкрилася завіса: скільки часу проходить між запитом командування і його реалізацією.

blank

Піар на чужому горі під час війни – це неприпустимо. А ще дуже боляче, що піарники використовують російські наративи. Викинуті у соцмережах картинки мають російське походження. Задумайтеся, кому це вигідно?

Нагадаємо, під час дії воєнного стану організація мирних зборів, мітингів, походів та демонстрацій, а також спортивних, освітніх, культурно-просвітницьких, релігійних, розважальних і видовищних масових заходів можлива лише за виключних обставин і тільки за умови їх письмового погодження.