На Черкащині показали ляльок, яких створили для ненароджених через Голодомор дітей

Композиції із ляльками мотанками презентували 16 листопада в резиденції Богдана Хмельницького у Чигирині. Герої-ляльки вимінюють прикраси на хліб, тікають із розкуркуленого села або ж помирають від голоду під парканом власної хати. Експозицію назвали “Ляльки для ненароджених”. Експозицією хотіли показати трагічне життя українців під час Голодомору 1932 – 1933 років, розповіла Суспільному координаторка проєкту Олена Черноус.

У кожної ляльки-мотанки є своя історія. Чоловік, якого вбили за жито, на полі від голоду померла мати, жінка намагається виміняти коралі на хлібину — такі ляльки показала майстриня Ірина Залюбовська.

“Вона зображує молоду селянку, вдову виснажену голодом. У неї вже опухлі ніжки, вона босоніж тримає на руках свою новонароджену донечку. Міняє свої останні скарби на хліб”, — пояснила пані Ірина.

Вбрання для ляльок створювала зі столітніх матеріалів. Їх майстрині приносять односельці.

“Я дуже прошу це все не викидати, а віддавати мені. Рушнички, які пожовкли, роздерті сорочки. Все згодиться”.

У цих образах — боротьба за життя в роки Голодомору. Аби створити свою композицію, майстриня Світлана Клименко вивчала архівні матеріали.

“Мама з немовлятком і дівчинкою ніби ідуть в місто шукати кращої долі собі, бо в них усе забрали. Це перша композиція. А друга — за основу взята фотографія голодні люди під парканом. Я багато читала дивилася художніх фільмів і мене це дуже торкнулося і я не могла не долучитися до цієї виставки”.

У залі зібрали 38 композицій зі всієї України.

Відвідувачку виставки Ольгу Брель найбільше вразила одна картина “Мамо, відріжте мені пальчика, бо не відкушуюється”. Поділилася:

“Це викликає сльози. Виставка дуже емоційна і потребує великого переосмислення, бо відображає події, які були в історії України. Ці події стосуються історії кожної родини”.

Координаторка проєкту Олена Черноус представила і свою роботу “Та, що пережила 33-й”. Лялька уособлює бабусю авторки Варвару. Батьки в той рік померли від голоду, а дитинство вона провела в сиротинці.

“Вона вижила, можливо від тієї їжі, яку залишили її батьки, а самі померли”.

Виставку присвятили Дню пам’яті жертв Голодоморів. 25 листопада минають 90-ті роковини від тих трагічних подій, розповіла координаторка проєкту.

“Ми розуміємо скільки діток не мало ляльку, мама їм могла б зробити, але загинула, або батьки їх померли і не могли це зробити. Ми ці ляльки присвячуємо для тих, хто не народився”.

Проєкт “Ляльки для ненароджених” існує 5 років. Повномасштабну ж виставку організовують вперше. До неї доєдналось 90 майстринь.