blank

20 жителів Моринців на Черкащині зібрались на толоку, аби допомогти відновити хату, яка вигоріла після пожежі у лютому 2026 року. Її власниця, переселенка Тетяна Енгельшьон переїхала на Черкащину торік після обстрілів рідного Добропілля, що на Донеччині, розповіла Суспільному староста села Лариса Кириченко.

За словами власниці будинку, займання сталося через електронне простирадло:

“Там де було джерело займання як кажуть, стояло ліжко дерев’яне і на ньому лежало простирадло з підігрівом, і оце воно все зайнялося”.

Тут згоріло все, що торік вивезла з-під обстрілів з рідного Добропілля, розповіла переселенка. Тепер, лишилась без житла і без пам’ятних речей, додала жінка:

“Я уже виїхала тоді, коли почалися прильоти, бомбардування. Зараз там уже нашого міста немає, там уже все дуже страшне. Все що я могла, я вивезла з міста, зі свого дому. Все так гарно тут почалося, а тоді почалися оці перебої з світлом. Все, що в мене було, все, що я привезла — все згоріло, тепер мені його треба відбудувати”.

Нині живе в онуків, та попри це, прагне повернутись у власну оселю, зазначила пані Тетяна:

“Я сама почала оце все здирати, але важко мені, тяжко — 70 років, вже не той вік і здоров’я не те”.

За словами переселенки, тоді на допомогу вирішили прийти односельці:

“Вони запропонували зробити толоку, а я кажу: що таке толока, я не знаю. Мені сказали, що люди прийдуть. А я якраз цього чекала, щоб люди прийшли гуртом, гуртом і батька легше бити”.

За словами моринчанки Надії Романенко, хоч з власницею будинку не була знайома, та до роботи вирішила долучитися:

“Не можу залишитися байдужою, прийшла хоч трішки щось допомогти, що не комар, те й сила, як то кажуть”.

Частину стін очистили, та роботи ще багато, додала пані Надія:

“Я коли прийшла до цієї хати, то не знала що робити, тому що стіни чорні, частина вже була відчищена, але роботи дуже багато”.

Усі необхідні матеріали жителі принесли власні. За словами старости Моринського старостинського округу Лариси Кириченко, від ранку з жителями виконали 40% запланованого:

“Вона приїхала до нас із зони бойових дій і зарекомендувала себе позитивно в нашому селі, бо підтримувала кожен збір, кожну нашу ініціативу допомогти армії, вона з перших днів підтримувала”.