Другий тиждень в Україні тривають так звані “картонкові протести” проти звільнення міністра оборони Михайла Федорова та за звільнення Головнокомандувача ЗСУ та командувача Сил оборони генерала Олександра Сирського. На ці протести у різних містах України виходять в основному молоді люди, і більшість з них жодним чином не дотичні до війська. Саме ці “майданні особливості” та публічні суперечки відомих людей щодо ситуації розділили суспільство на два табори: тих, хто “за”, і тих, хто “проти”. Між тим, більшість все таки вважає, що оцінку ефективності як Головнокомандувача, так і міністра оборони мають давати саме військові, а не студенти чи активна молодь. Більше того, хочеться нагадати, що цей, як і попередні “картонкові майдани”, характеризується тим, що чимала кількість учасників взагалі не вникає глибоко в тему конфлікту, ці мітинги досить часто відзначаються безграмотністю, навіть агресивністю та рясніють нецензурщиною. Інколи навіть складається враження, що протести скоординовані кимось навмисне.
Свої думки з приводу суспільного збурення публічно висловили і черкаські відомі політики та військові.
Мер Черкас Анатолій Бондаренко, допис у “Фейсбуці“:
“Наша справа — підготувати місто до роботи в умовах війни і взимку, четвертий рік наша команда дає гарний результат, але ситуація в країні змушує прокоментувати скандальну тему. Поміж юних черкащан, які стоять з картонками за Федорова проти Сирського, є багато хороших наївних людей, які хочуть виплеснути свій гнів. На початку війни в лютому, більшість їх була біля Польщі. Країна тоді спорожніла. Сирський тоді керував обороною Києва. Велика кількість наших черкащан були там, де він перебував, коли не виїжджав на позиції, він був всюди, вважаю, він мужня людина… Федоров, який ніколи не воював, каже: Сирський не правильно воює. Але Федоров має можливість розмовляти лише з тієї причини, що його захистила армія, якою командує Сирський. Не було б Сирського, Буданова, Залужного, невідомо, де були б ми всі… В моїй родині пʼятеро людей, які були і є в строю, писати на картонках образи на військових, — не наша історія, вірю, що всі прийдуть до тями і підуть строєм вперед”.
Народний депутат Віталій Войцехівський, допис у “Фейсбуці”:
“Спочатку – відставка Прем’єр-міністра Юлії Свириденко, яка автоматично потягнула за собою відставку всього уряду. Потім – формування нового Кабінету Міністрів. Знову кадрові рішення, дискусії та очікування. Окремою темою стала ситуація навколо вже колишнього міністра оборони Михайла Федорова. А далі – протести, емоції, гострі суспільні дискусії. Найбільше тривожить те, що під час війни будь-яке рішення влади має бути не лише законним, а й зрозумілим для людей. Довіра сьогодні – це такий самий стратегічний ресурс, як зброя, економіка чи міжнародна підтримка. Втрачати її – неприпустима розкіш. Водночас вселяє надію те, що діалог триває. Влада не могла не почути голос суспільства. З’явилися сигнали про готовність шукати рішення, чути аргументи та виправляти помилки. Саме так і має працювати демократія – навіть у найважчі часи.
Але найбільше тішить українське суспільство. Попри втому, біль і щоденні російські атаки, українці не стали байдужими. Ми навчилися не мовчати, коли бачимо проблему, але водночас не забуваємо, хто є нашим справжнім ворогом. Сильна держава – це точно не та, де всі мовчки погоджуються. Сильна держава – це та, де влада здатна чути своїх громадян, а громадяни готові відповідально відстоювати свою позицію. Саме в цьому сьогодні – наша сила. І саме це дає підстави дивитися в майбутнє з оптимізмом”.
Черкаський військовослужбовець, екссекретар міської ради Ярослав Нищик для сайту “Про все“:
“Я не можу давати оцінку роботи Федорова чи Сирського, бо особисто не знайомий ні з їхніми планами, ні з їхньою роботою. В моєму військовому житті, за час керування Федорова, не змінилося нічого – ні в кращий, ні в гірший бік. Більше того, вперше за пів року я не змінював місце проживання й місце несення служби. От що ми очікували від Федорова? Грошове забезпечення? В мене воно зросло на 137 гривень після індексації. Нам довго обіцяли якісь контракти, систему демобілізації й інше. Вони є? Десь є, але ніхто їх не бачив. Коли маю вільний час, я гортаю стрічку новин. В ній немає нікого із знайомих, хто б підтримував Федорова чи Сирського. Щоб оцінювати, я маю побачити результат роботи. Але це те, що можу казати за себе. Я ж не можу знати, що відбулося по лінії дронів, наприклад”.
Військовослужбовець Володимир Іващенко для сайту “Про все”:
“Результати роботи Федорова я відчув. По-перше, він зробив “Армія+”. Ніде не бігаєш, склав рапорт на відпустку й поїхав. По-друге, він щось думав про демобілізацію, про контракти, робив різні нововведення. Дав людям змогу нормально повернутися тим, хто пішов у СЗЧ. Про грошове забезпечення не скажу нічого, бо ті, хто на фронті безпосередньо, ніяких добавок поки не мають. Це для тих, хто в тилу, дали якусь надбавку”.
Військовослужбовець, колишній депутат Черкаської обласної ради Сергій Воронов в коментарях у соцмережі:
“Я не відношу себе до фан клубу Сирського, не планую його захищати чи виправдовувати. 5-ий рік роблю свою маленьку роботу на спільний результат. Абсолютно нейтрально ставлюся до Федорова, оскільки з середини абсолютно не помітив жодних реформ діяльності. Можливо навіть навпаки. Мене цікавить інше – як люди, які ніяким чином не дотичні до війська ухвалюють рішення – відставки Головкома чи ні? Які фактори і мотивація ними керує? Як ви собі це все пояснюєте?”
Військовий, колишній заступник міського голови Черкас Юрій Ботнар для “Про все“:
“З мого погляду, для військовослужбовця Михайло Федоров не зробив нічого доброго, позитивного і корисного. Я як військовослужбовець не отримав ні термінів служби, ні підвищення грошового забезпечення, ні демобілізації або хоча б надії на це. Не отримав, загалом, зміни армійської системи. Він настільки був захоплений переорганізацією цих мільярдних потоків на закупівлю озброєння і, зокрема, дронів, що абсолютно забув: армія – це люди, і вони є найбільшою цінністю… Я не на боці Федорова чи Сирського, а на боці нації і українського війська”.
Нагадаємо, протести з вимогою відставки Сирського з посади Головнокомандувача Збройних сил України та повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони впочалися з 16 липня. Саме 16 липня Зеленський заявив, що обов’язки міністра оборони в новому уряді Сергія Корецького виконуватиме Євген Хмара, який раніше очолював Центр спеціальних операцій «Альфа» СБУ. Президент підтвердив конфлікт Федорова із Сирським: ексміністр розповів, що головком блокував усі його ініціативи та ставив ультиматуми. Видання Financial Times повідомило, що Зеленський розглядає можливість звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на тлі масштабних протестів, що розпочалися після відставки міністра оборони Михайла Федорова. Заміну Сирського розглядають як спробу знайти вихід із наймасштабнішої кризи військового керівництва за час президентства Зеленського.
18 липня Зеленський повідомив, що провів тривалу розмову з Федоровим і окремо поговорив із Сирським. «Учора й сьогодні відбулося чимало консультацій. Звісно, я чую, що кажуть люди. Сьогодні я довго спілкувався з Михайлом Федоровим. Також я говорив сьогодні з Олександром Сирським. Рішення щодо армії будуть напрацьовані», — заявив президент.
Водночас Федоров заявив, що «зміни обовʼязково будуть». «Діалог є. Вірю, що все вдасться», — написав ексміністр.
КОМЕНТАРІ