Кішка на кличку «Бєня», яка прибилася до українських військових на контрольно-спостережному пункті, стала справжнім другом для ветерана з Черкас Євгена Єрмакова. Разом вони розділили фронтові будні, їжу, один спальник і навіть позивний. Суспільному Євген розповів: тепер кішка в рожевій панамі гуляє на його плечах.
На плечах господаря — улюблене місце кішки Бєні, розповів її власник Євген.
«Вже у цивільному житті я її брав на ручки, раз взяв, два, і вона видиралась на плечі, сідала, і отак от гуляти. Це для неї нормально. Якщо навіть зістрибує, я їй командую — поруч. З повідочком це не заради того, щоб її утримувати. Якщо десь є момент, що вона буде тікати туди, куди не треба, то щоб можна було схопити. Так, поруч, пішли-пішли, і вона зі мною іде додому».
На вулиці любить і посидіти на плечах, і покачатися на травичці.
«Гуляти любить. Починає нявкати, щоб я її відпустив».
Їхня історія почалася не в Черкасах. Кошеня знайшов під час служби — на контрольно-спостережному пункті. За словами Євгена, воно було настільки маленьким, що поміщалося у долоні.
«Худа, манюнька, видно, що тільки-тільки народжена. Пару днів її черговий підгодовував. До цього я ніколи котів не любив. Колись в дитинстві була собака. І тут я відчув, що це щось моє. Дав їй ім’я банально так само, як мій позивний — “Бєня”, і вона так само Бєня».
Відтоді вони майже не розлучалися. Разом розділяли фронтовий побут.
«Навіть якщо біля буржуйки було дуже тепло, я спав в спальнику, вона залазила або на мене, або поруч. Єдиний момент, коли вона нашкодила, коли було холодно — вона залазила до мене в спальник і спала в ногах. І продрала невеличку дірку в кінці спальника, через який або голову просто висовувала, або лазила туди-сюди. А так, вона дуже сильно допомагала, ловила пацюків, мишей».
У відпустку Бєню забрав із собою. Тоді, за його словами, не було на кого її лишити. А після знайомства з дружиною кицька залишилася жити у сім’ї назавжди.
«Я її привіз, вона пожила трошки, і дружина каже: це моя кішка. Кішка дружня, сама підбігає, лащиться. Дружина каже: все, ти її нікуди не забереш, це моя кішка».
Тепер Бєня — одна з найвідоміших кішок свого району, розповів Євген. На прогулянках вона сидить на плечах господаря, а на команду «поруч» повертається додому разом із ним.
КОМЕНТАРІ