Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Смілі руйнується. За словами настоятеля храму Юзефа Ліпецького, проводити ремонтні роботи католицька громада не може, бо земля їй не належить. Розповідає Суспільне.
Вірянка костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Зофія Гуріна розповіла, що відвідувала храм із 1999-го року: “У костелі ми сиділи на ящиках, свічками руки гріли. Було багато вірян, повиростали за ці 20 років, пороз’їжджалися”.
Із дитинства є парафіянкою костелу і жителька Сміли Тетяна Осадча. Пригадує, як ходила сюди на служби з рідними.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На сесії міськради підприємці бунтують на захист “історичної спадщини”
“Із дитячих років бабуся, всі ми ходили в костел. Були приємно вражені, коли нам повернули цей костел, але він руйнувався: тут був районний суд. Ми своїми руками, старенькі, оце все самі все зробили, щоб було, як то кажуть, але ж нам ніхто нічого не хоче допомогти”.
Нині, зі слів Тетяни Осадчої, служби для польської громади влаштовують у будинку священника, який розташований поруч із костелом. На них жінка молиться, аби їхню святиню відродили: “Як в костелах грає орган, як проходить служба, як красиво це все і ми ці бабусі і дідусі, ми цієї віри і ми хочемо, ну є православні церкви і ми теж хочемо, щоб був костел”.
Храм Пресвятої Діви Марії було зведено у 1818-му році. Розповів настоятель Юзеф Ліпецький.
“У 47-му році його знищили, зірвали підлогу мармурову, а пізніше замінили його спочатку на клуб, а пізніше на будинок культури”.
Відтоді, розповів настоятель храму, двері костелу відкривають лише у свята: “У великі свята тут правиться свята літургія. Ми переносимо ікону, вівтар, переносимо амбон”.
Зі слів отця Юзефа, костел почав занепадати, коли був переданий із балансу відділу культури у користування католицькій громаді. Та проводити будь-які реставраційні роботи вона не може, бо земля довкола костелу громаді не належить.
“У 2000-му році цей храм передали віруючим на папері. Земля ж навколо є належить нам, хоч і огорожено, і використовується, але це не власність римсько-католицької громади. Якщо землю не передали, то не можна проводити реставраційні роботи, бо це проти правил”.
Аби володіти земельною ділянкою, католицька громада має оформити документи, розповіла очільниця відділу культури Ірина Бобошко: “Відділ архітектури готував рішення, а сесія міської ради прийняла рішення про надання дозволу релігійній громаді про оформлення земельної ділянки. Д акт на володіння земельною ділянкою, вже був виготовлений, єдине що не були проплачені кошти за цю роботу, але це було давно, документ вже застарів, і тепер потрібно по-новому оформлювати цю землю”.
Аби доробити документи, що необхідні для володіння землею, потрібні гроші, зауважив настоятель храму: “У громади немає грошей, церква існує за пожертвами вірян і не має ніякого такого бюджету”.
Однак реставрацію костелу римо-католицька громада самостійно профінансувати не зможе, зауважив головний архітектор Сміли Михайло Клименко.
“Процес реставрації – це дуже складний шлях. Розпочати потрібно з виготовлення проєктно-кошторисної документації. Такою роботою в Україні займається обмежена кількість інститутів. З одним із них ми мали перемовини. Це Міжнародний інститут культурної спадщини. Вони озвучили калькуляцію і, на превеликий жаль, це колосальні суми”.
Два мільйони гривень, за попередніми підрахунками, зі слів Михайла Клименка, потрібно аби виготовити проєктно-кошторисну документацію.
Заступниця міського голови Сміли Тетяна Карло повідомила, що відновлювати пам’ятку потрібно, та в бюджеті Сміли коштів на це немає: “У нас бюджет мізерний, коштів зайвих абсолютно ні на що немає, є першочергові проблеми, звичайно потрібно приділити увагу і цьому питанню, тому позиція така нашої місцевої влади”.
Зі слів Михайла Клименка, єдиний вихід для костелу – залучати кошти спонсорів та інвесторів, або ж шукати фінансової підтримки католицької діаспори на рівні держави.
КОМЕНТАРІ