blankЕнергійний народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко розганяє по просторах соцмереж заклик приходити на “перший театральний мітинг” у Черкасах. Мовляв, у неділю в Черкаському драмтеатрі запланована вистава “Украдене щастя”, а у громадськості “крадуть” освітній центр, – тож не бувати такому “свавіллю влади”.

Передісторія цих віртуальних тілорухів проста і банальна: у приміщення театру раптом пустили на постійне місце проживання на перший погляд аполітичну організацію, яка мала навчати черкасців англійської мови, проводити просвітницькі, бізнесові та культурологічні заняття. Для відвідувачів це мало бути безкоштовно, і за оренду центр не мав нічого платити, бо, як стверджував Гончаренко, заключив з театром угоду про спільну діяльність.

Проте черкаський центр – це вже п’ятий по країні, і зрозуміло, що його діяльність хтось мусить непогано фінансувати, бо ж не у всіх областях є можливість використати комунальні приміщення, та і викладачі навряд чи будуть працювати на громадських засадах. І ясно як божий день, що пан Гончаренко не належить до тих політико-громадських альтруїстів і просвітників, що робив би щось подібне за чесно відкладені в матраци крихти із власної нардепської зарплати. Тож, виходить, гроші – від його партійного патрона Петра Олексійовича, а сам проект – так-сяк завалькований благодійністю суто політичний заділ під наступні парламентські вибори.

Звісно, в обласній раді, якій підпорядкований театр, сидять не дурники, тож підступ зразу розкусили, і спустили підлеглому директору театру Петрові Ластівці гнівного листа, щоб він припиняв свою політичну самодіяльність. І в облраді, швидше за все, зважили не стільки на можливе невдоволення панівних “Слуг народу”, яких перекошує від однієї згадки про Порошенка, скільки на можливі черги подібних до “Гончаренко-центру” законспірованих паломників від інших політичних сил. Бо якщо можна безоплатно користуватись у власних політичних цілях комунальним майном “Солідарності”, то чому не можна “Черкащанам”, “За майбутньому”, “Батьківщині” чи ще будь-кому? А якщо всім дозволити – то в драмтеатрі вже не буде, де ставити спектаклі, бо всі квадратні метри включно з дахом доведеться порівно розділити між вимагачами комунальної данини.

Утім, як стверджують джерела “Дзвону” в облраді, пан Петро Ластівка “інтегрував” театр у “Гончаренко-центр” ще глибше, аніж комусь здалось на перший погляд, бо віддав йому не лише другий поверх приміщення, а і нібито передав в культурне “рабство” частину колективу, який мусив би замість власних репетицій і підготовки до вистав проводити анонсовані майстер-класи із відвідувачами. Працівники установи передали в нашу редакцію друковану “цидулку” із списком таких занять, де начебто рукою Ластівки дописано, хто її має взяти “до виконання”. Зрозуміло, що акторам за подібну “позакласну роботу” ніхто грошей не пообіцяв. Адміністрація театру нібито пояснила, що таким чином у акторів буде нагода заманити глядачів на власні театральні постановки, тож вони мають бути безмежно вдячні за подібну можливість і, напевне, окремо радіти, що з них самих за “рекламу” гроші не беруть.

Хоча, звісно, це зовсім не означає, що пан Олексій Гончаренко за це не платить…

blank