Не треба казати, що МАФи, – ця характерна болячка країн “третього світу”, розкарячених на шпагаті між темним минулим і світлим майбутнім із суворою дійсністю посередині, – давно бісять усіх, окрім їхніх власників. Ніби й не обійдешся без торговельних чи сервісних апендицитів, рекламних потороч та інших “цивілізаційних” тулеників, що пожирають простір, та всьому є межа. Але у нас вона – не непорушний кордон, а хитка демаркаційна лінія між кланами МАФіозі. І який при тимчасових аргументах, звично починає бикувать. Потом вони міняються, бо пруха не буває постійною. Обов’язковим елементом того мєждусобойчика і єсть “боротьба з МАФами”. Ну, вобшем. Всі це знають і понімають.
Але якщо ви, як донедавна я, вважаєте, що малі архітектурні сверблять лише черкаській сучасності, то помиляєтеся. Тіки спокойно, написаному вірити. З МАФами тут воюють… близько 55 років. А може й довше, але уперше через пресу проблему окреслили у березні 1963 року. Чергову цікавинку розповів краєзнавець Борис Юхно.
“Чим можна, наприклад, виправдати збудовані без всякого смаку автобусні зупинки в районі Заводу штучного волокна? Який незграбний у них вигляд на фоні архітектурного ансамблю нових вулиць.
Ми взяли ці зупинки тому, що вони свідчать про те, що деякі господарські працівники свої індивідуальні смаки вважають непогрішними і будують все так, як їм заманеться. Напрошується, наприклад, запитання, для чого наші архітектори працювали над створенням красивого фасаду широкоекранного театру “Дніпро”, якщо весь він зараз завішується рекламними щитами?
Взагалі, дуже непривабливу картину створюють реклами різних організацій і відомств, які розвішані по місту. Чому б не створити фірменні реклами, щоб вони не лише назвою, а й своєю формою та кольором говорили, кому належать. В першу чергу це стосується обласногот відділення кінопрокату, облкниготоргу, обласного управління торгівлі, драмтеатру, філармонії, держтрудощадкаси, спортивних товариств та інших організацій, які мають власні рекламні господарства”.
І це писалося під кумачевими знаменами руководящєй і направляющєй! Втім, зловживанцям пролетарським кольором теж перепало. Але скажете – це так, загалом, а де саме поняття “МАФ”? Ось, рівно за рік, березень 1964-го.
“Кіоски, реклама, вивіски і вітрини магазинів, вуличні світильники – все це так звані малі архітектурні форми. Та хоч їх і називають “малими”, значення цих елементів для оформлення міста дуже істотне…”
Ну й далі – про дійсне та бажане. Точно як зараз.
КОМЕНТАРІ