Черкаська районна рада вирішила обмухлювати територіальні громади і витрусити з них трохи грошей на власні потреби.

Як відомо, після адміністративної реформи на Черкащині залишилось лише 4 райони, які мають обмежені повноваження і суттєво урізаний бюджет. По факту, новостворені районні ради зависли у повітрі лише через те, що у Конституції записана така адміністративна одиниця як район і викреслити її звідти – непроста справа. Тож законодавці придумали для райрад хоч якесь завдання: як правонаступники передати на баланс громад майно, що було у власності ліквідованих районів. Це вони мали зробити до 1 січня 2021 року. Тобто усі школи, заклади культури, адміністративні будівлі, комунальні підприємства та установи, разом із їхніми автомобілями та комп’ютерами, лампочками та швабрами, працівниками і користувачами мали мирно перейти у відання тих громад, на території яких вони розташовані. Бо ж це і логічно, адже всі ті споруди і заклади були колективною власністю жителів району, тож такою мали б і залишатись надалі.

І практично в усіх районах вчинили згідно із буквою закону. Випендритись вирішив лише Черкаський, притримавши найперспективніше, на його думку, майно у своїй власності. А це, звісно ж, приміщення. І бажано такі, які в центрі містечок, щоб можна було заробляти на їхній оренді. Правда, такого добра виявилось не дуже багато. І найперспективнішим у плані заробітку у Черкаській районній раді, схоже, визначили будівлю Канівської міської ради, де до ліквідації знаходились Канівська райдержадміністрація та райрада, і яка перебувала на балансі райради. Канівська міськрада завжди займала тут перший поверх і останні півстоліття суто формально платила за оренду один карбованець, а після введення гривні – одну гривню на рік.

Після ліквідації Канівського району Канівська міська рада написала купу листів щодо передачі на баланс громади цього адміністративного приміщення. Однак Черкаська райрада поскидала на громаду лише те майно і установи, про які потрібно піклуватись, забезпечувати фінансами, організовувати процес надання послуг для населення конкретної території. При чому деякі приміщення та установи канівська громада і не хотіла б брати, бо вони збиткові і потребують величезних коштів лише на утримання, а на ремонти – ще більші. Однак не дозволила собі перебирати і вчинила по державницькому, взявши у своє відання усе. Наприклад, той же аварійний районний будинок культури, хоч у місті подібних закладів вже є аж два.

А от у Черкаській районній раді подібною принциповістю і чесністю вирішили «не страждати» і по адміністративній будівлі в Каневі – вперлись. Мовляв, не віддамо, і тепер платіть нам за оренду суму, яка обраховується, виходячи з експертної комерційної вартості. А це, щоб ви розуміли, сотні тисяч гривень! І така позиція більше схожа на рейдерство, адже недореформована структурка із куцими повноваженнями намагається шантажувати багаточисельну громаду через її ж приміщення! Приміщення – яке громада сама будувала, утримувала і обслуговувала, відколи в ньому заклали перший камінь у фундамент, коли про розумак із Черкаської районної ради ніхто ще і не чув, а декого з них ще й фізично на світі не було! А тепер вони намагаються розвести і кинути громаду на серйозні гроші, користуючись моментом, коли держава ще думає, куди їй притулити те п’яте колесо до воза у вигляді районних рад.

«Доходить до абсурду: коли міськрада зайнялася вирішенням проблеми теплопостачання у приміщенні – районна рада прислала нам гнівного листа, мовляв, ви «не є ні власником, ні орендарем цього об’єкта», тож не смійте ремонтувати батареї і працювати в теплі!» – обурюються в Канівській міськраді.

Виходить, логіка така: нехай краще все поцвіте, завалиться і працівники місцевого самоврядування позамерзають, доки з громади гроші не витрясемо!

Після подібного безпрецедентного нахабства дуже хотілося б подивитись, хто ж у Черкаській районній раді придумав таку «схему», і почути, на що вони там вирішили витрачати кошти, які апріорі мають залишатись на місцях? Однак до голови райради Олександра Василенка ми не змогли додзвонитись за жодним, вказаним на офіційному сайті установи, телефоном.

Можливо, він би пояснив ще і те, чому Черкаська районна рада разом з адміністративною будівлею Канівської міської ради не передає на баланс громади ще й одне комунальне підприємство: «Райтеплоенергія», яке останнім часом займалось лише торгівлею піском, намитим для потреб очисних споруд міста Канева (законністю цих операцій нині займаються правоохоронні органи). Бо в депутатів райради «слабкість» до будівельного піску? Чи тому, що там крутяться живі гроші і це еще одна «лавочка» для заробітків?

Словом, складається таке враження, що в Черкаській районній раді посадовці трохи не в’їхали, для чого їх туди делегували люди: для представництва інтересів громади, шановні, а не для якихось сумнівних «схематозиків».

Цікаво, що в інших районах, які увійшли до складу Черкаського, наче у воду дивились, та й попередавали все рухоме і нерухоме майно на баланс громад ще до ліквідації. Тому у Городищі, Корсунь-Шевченківському, Кам’янці та Чигирині лише співчутливо поглядають на «битву» Канева за свою власність.

«Це повна дурня, добре, що ми все встигли зробити раніше», – практично слово у слово сказали нам у всіх названих громадах.

А в Смілі міськрада мала власне приміщення, тож і не переживала. Приміщення ж колишньої Смілянської райдержадміністрації та райради так само залишилось у віданні Черкаської районної ради, але на нього ніхто особливо не претендує, тож воно частково пустує.

А, скажімо, в сусідньому Золотоніському районі у новообраній районній раді депутати виявились абсолютно не корисливими, тому, наприклад, у схожій до канівської ситуації із адмінбудівлею у Драбові – спокійно передали приміщення громаді.

«Це ж їхнє майно, чому ми маємо його собі залишати? Яке відношення ми в Золотоноші маємо до приміщень у Драбові?» – щиро здивувались у Золотоніській райраді, коли ми запитали, що вони зробили із будівлями колишніх райадміністрацій.

Наївні! У Черкаській райраді їх би швидко навчили! Та слава Богу, не у всіх депутатів немає совісті.

У Каневі ж, вичерпавши весь арсенал логічних і законних аргументів, підготували позов до суду. До речі, більшість юристів погоджуються, що закон цілком і повністю на боці Канівської міської ради, тож на що сподіваються у Черкаській райраді – суцільна інтрига? Як і те, навіщо їм подібний гучний публічний скандал і ганьба?

Тетяна Воронцова