Календарне літо передає естафету осені. З молодших класів пам’ятаю загадку про літеру “о”: “Брат у сестри питається – “Чим літечко кінчається?” – “А тим воно кінчається, чим осінь починається!” Якими простими тоді були відповіді на всі запитання! Особиста метаморфоза – якщо замолоду мені найбільше подобалися квітень і травень, то тепер – вересень і навіть жовтень. Мабуть, є в тому якась вища логіка життєвого циклу… Традиційну рубрику “Наш календар” про місяць вересень розпочинає Борис Юхно.

Екватор року давно позаду, 1 вересня від його початку минає 250 днів, до закінчення залишається усього 115. Зазвичай саме у вересні відбувається помітне зниження температури, переважно у період з 13 по 21 число. Вже 23-го за астрономічним каленларем сонце перейде у південну півкулю. Тривалість дня упродовж вересня зменшується з 13 годин 30 хвилин до 11 годин 42 хвилин, тобто майже на дві години.

За народними спостереженнями якщо вересень теплий і сухий – зима буде пізня; журавлі летять високо – до затяжної осені; бджоли заліплюють вічко воском – на холодну зиму; бабине літо сухе – осінь мокра; гроза у вересні віщує теплу осінь; багато жолудів на дубі – до лютої зими.

1 вересня

1903 – Вийшов перший номер “Черкасского торгово-промышленного листка объявлений”. Комерційне видання видавалося накладом понад 1000 примірників, у 1903 – 1905 роках вийшло 58 номерів газети.

1922 – Засновано Черкаський політехнічний технікум, нині – коледж, на час заснування професійно-технічна школа.

blank

1957 – Відкрито Черкаську середню школу №17.

1965 – Відкрито нову будівлю драмтеатру.

1966 – Середня школа №4 переїхала у нове приміщення на вулиці Гоголя, у старому на вулиці Комсомольській знову відкрито Палац піонерів.

1976 – Я пішов до школи… Свято першого дзвоника назавжди у пам’яті. Хочеш-ні, але котрийсь із днів 1 вересня не забудеться, адже було їх у нашому шкільному житті, щонайменше, вісім. Або й усі десять, і для більшості – саме стільки.
Власне, більше пригадується не самі урочистості на шкільному подвір’ї, а уся “аура” початку навчального року. Школа пахне фарбою, класи теж. Осінніми квітами. Шкіргалантереєю нових портфелів і ранців. Перепрошую – хлоркою у туалетах, запах якої за літо забувся.
Нам, учням, таки хотілося до школи після канікул. Ну так, на тиждень-другий, не більше. Щоб зустрітися з усіма друзяками, погортати нові підручники, поганяти м’яча з хлопцями, з якими не бачився мало не 100 днів. Ну а потім можна знову на канікули.

blankТепер не так. Хоча – звідкіля мені знати напевне? Знаю лишень, що чимало з колишнього шкільного відійшло назавжди. Пригадуєте, приміром, наші зошити?

Вони були не найкращі, але інших ми не знали. Зрештою, наші батьки після війни й на газетах писали, і нічого – вивчилися, ще й добре вивчилися. А ті, на 12 аркушів по 2 копійки і 18 – по 3, мали вкладену за обкладинку “промокашку”. А ще зошити в клітинку не мали полів, їх треба було рівненько, під лід лінійку, і найчастіше – дерев’яну, прокреслити червоним олівцем. Забудеш – математичка “прокреслить” окличним червоним “Поля!”

Багато “девайсів та гаджетів” ми мали, що й казати. Не все знаходило своє місце у пеналі. А окрім них – підшипники, солдатики, поплавки, тенісні шарики “димовушки”, рогатки, якісь пружинки і шестерні-дзиги, які так весело витанцьовували на парті до повного оскаженіння вчительки.

Портфелі змінилися сумками через плече, а десь на початку 1980-х у моду старшокласників увійшли пластмасові дипломати. Скільки коштували – не пригадаю, здається щось карбованців 30-40, але то був страшний дефіцит. Як і імпортні поліетиленові пакети: шик із шиків спекулятивною вартістю 5 карбованців. Це, між іншим, приблизно 2 кг м’яса чи вареної ковбаси. Уявляєте сьогодні пакет отак десь гривень за 250?

Утім, все це – з минулого особистого. Можливо, у когось все було інакше…

blank

2 вересня

2007 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Сім черкаських шкіл залишаються не підключеними до мережі Інтернет. Причина банальна: не знайшли коштів. Під час формування міського бюджету на 2007 рік їх не врахували. “У 2008 році кошти на підключення семи черкаських шкіл до Інтернету обов’язково знайдемо”, – запевняє заступник начальника міського управління освіти Олександр Лавренюк. Відповідну заявку до Черкаського міськвиконкому вже подали”.

“Відтепер усіма черкаськими парками і зеленими територіями опікуватиметься КП “Дирекція парків”. Новостворене підприємство, де навіть остаточно не сформовано штат працівників, взяло під опіку чотири місцеві парки – парк 30-річчя Перемоги, Ювілейний парк, Дитячий парк та парк імені Богдана Хмельницького. А також Долину троянд, сквер Хіміків, заповідні насадження ялини звичайної на території міської СЕС та єдине на Черкащині колоніальне поселення сови вухатої на території ВАТ “Черкаське хімволокно”.

Далі буде…