28 червня Конституції України виповнюється 30 років. Документ, що має регулювати життя всієї країни, створювали майже шість років й ухвалювали практично добу. Депутати сперечались про державну мову, статус Криму і те, кому ж дістанеться більше влади. Та попри всі перепони Україна отримала свій основний документ, хоч і останньою з-поміж колишніх радянських республік. За три десятки років її дуже не змінювали, але створили кілька форматів. RFI Українською зібрала цікаві факти про Конституцію.
15 редакцій майбутньої Конституції
Майже шість років своєї незалежності Україна жила за старою конституцією СРСР. Держава стала останньою з колишніх радянських республік, які ухвалили нові зводи законів.
Причому весь цей час Конституцію намагалися створити: із 1991 до 1996 року розробили та запропонували 15 редакцій документа. Над ним працювали урядовці, депутати, науковці та громадські активісти.
Ті спроби були невдалими через протистояння між президентом України та парламентом на фоні тривалої соціально-економічної кризи в країні.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз (справа) та президент України Леонід Кучма під час пресконференції, 28 червня 1996 року © Фото Олександра Клименка та Анастасії Сироткіної з архіву «Голосу України»
Ґрунтовно за Конституцію взялися лише 1995 року. Чергову спеціальну комісію створили тодішній президент Леонід Кучма та спікер Верховної Ради Олександр Мороз. Кучма прагнув зосередити всю владу в руках президента, тоді як Мороз вважав, що потрібно віддати більшу владу парламенту.
Було й чимало інших перепон, які не давали ухвалити основний документ держави. Зокрема, на той час у парламенті більшість депутатів були комуністами. Вони хотіли зберегти назву УРСР, відновити радянську форму правління та обмежити права президента. Комуністи також прагнули зберегти для російської статус державної мови.
Багато обговорень стосувалося й Криму. Наприклад, українські націоналісти хотіли, щоб півострів мав статус області, а не автономної республіки.
Конституційна ніч
«Є Конституція!» – саме такими були перші слова голови Верховної ради Олександра Мороза. Основний закон України ухвалили 28 червня 1996 року, зранку о 9:18 за київським часом. За документ віддали голоси 315 депутатів. А щоб ухвалити Конституцію, потрібно було щонайменше 300.
Табло із результатами голосування депутатів за Конституцію України, 28 червня 1996 рік © Фото Олександра Клименка та Анастасії Сироткіної з архіву «Голосу України»
Насправді, цій події передувала довга доба: депутати зібрались на засідання зранку 27 червня і працювали практично без перерв. Адже в разі провалу їм загрожував розпуск.
«Ми розуміли: або ми, не виходячи з Верховної Ради, завершимо прийняття Конституції, або в Україні Конституції не буде», – згадував Михайло Сирота, керівник спеціальної комісії та один із авторів Конституції України.
Тож протягом 23 годин народні обранці вносили правки, бурхливо обговорювали окремі статті закону та сперечалися про них. Пізніше цю подію назвали Конституційною ніччю, а в мережі можна знайти сотні інтерв’ю учасників тих історичних подій. Зокрема, читайте, що журналістові RFI Українською Андрію Городиському про неї розповідав депутат Верховної ради I, II, III, IV, VI скликань Іван Заєць, у статті «Міфи, тиск, компроміси і спротив РФ: як ухвалювали Конституцію України – інтерв’ю із співавтором».
Ранок після Конституційної ночі. На руках у колег один із авторів Конституції України – Михайло Сирота, 28 червня 1996 року © Фото Олександра Клименка та Анастасії Сироткіної з архіву «Голосу України»
7 змін за 30 років
Конституція України складається із 14 розділів і 161 статті. Документ закріплює правові засади існування держави, її суверенітет і територіальну цілісність, визначає права і свободи громадян, а також гарантії життя, здоров’я, честі й гідності людини.
Ключовим положенням документа є стаття №5, яка проголошує: «Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
Але є в українців і чимало обов’язків: наприклад, захищати вітчизну, поважати державні символи, сплачувати податки та берегти довкілля – це лише кілька з них.
Згідно з різними соціологічними опитуваннями, у середньому половина населення України не читала Конституції, тож достеменно не знає, про що в ній йдеться.
Зміни в головний документ держави вносити можна, але це дуже важке завдання, бо потрібно набрати принаймні 300 голосів депутатів.
Загалом за 30 років це зробили лише сім разів. Востаннє зміни вносили 2019 року. Стосувались вони закріплення на законодавчому рівні норми про стратегічний курс України на членство в ЄС і НАТО та позбавлення депутатів недоторканності.
Історичні попередники Конституції
Сучасний документ вважають першою загальновизнаною у всьому світі Конституцією незалежної української держави. Але їй передували й інші, зокрема, відома багатьом Конституція Пилипа Орлика, підписана 1710 року.
Відсканована копія оригінального рукопису Конституції, підписаної Пилипом Орликом й ухваленої 1710 року. Рукопис староукраїнською мовою зберігається в Російському державному архіві давніх актів у Москві, версія латиною – у Швеції © Wikipedia
Офіційно документ називається «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького». Це договір, який новообраний гетьман Пилип Орлик уклав з козацькою старшиною і козаками. Він складається з преамбули й шістнадцяти розділів, які повністю виначали майбутній лад держави.
«Французькі просвітителі ще навіть не наважувалися на розробку тих громадянських ідей, що були закладені в ній. Уперше в Європі було вироблено реальну модель вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу і самовизначення, модель, що базувалася на незнаних досі демократичних засадах суспільного життя», – говорить про звід законів історик Володимир Замлинський.
Були й Конституція Української Народної Республіки, підписана 29 квітня 1918 року, Мала конституція ЗУНР від 13 листопада 1918 року і Тимчасова Конституція Карпатської України від 15 березня 1939 року.
Різні формати одного закону
Напередодні 30-ї річниці в Україні з’явився переклад Конституції жестовою мовою. Це важливий крок до реальної рівності, адже він допоможе зробити конституційні права та норми зрозумілішими для людей із порушеннями слуху.
Перекладали основний закон дев’ятеро фахівців, які знають різні діалекти української жестової мови, а також додатково знавці української жестової мови та права. Про це повідомили у Верховній Раді України.
Зараз є також офіційний переклад Конституції шрифтом Брайля, який уперше надрукували 2012 року в Івано-Франківську.
Існує ще одна версія Конституції, можливо, не зовсім практична, але гідна подиву. У серпні 2011 року в Києві презентували мініатюрну версію розміром 21х32 мм. Вона складається зі 160 сторінок, на яких вручну індійською тушшю викарбувано 9,5 тис. літер завбільшки в 1 міліметр.
Для порівняння розмірів: мініатюрна версія, документ звичайного розміру та монетка номіналом одна гривня © Wikipedia
Створювали мініатюру близько двох місяців, зараз цю версію зберігають у Музеї книги й друкарства.
КОМЕНТАРІ