Прийдешні свята, застілля, м’ясиво… Проте не можна забувати про культуру придбання сировини для страв. Так, в Україні знову дає про себе знати сибірка. У жовтні цього року в Одеській області четверо осіб, згодом захворілих, брали участь у вимушеному забої та розтині великої рогатої худоби, який проводився без ветеринарної експертизи. Тварину не було щеплено проти сибірки. М’ясо продавали місцевим селянам. Пише “Черкаський край“.
blank

Як повідомляє Світлана Волгіна, головний позаштатний інфекціоніст управління ОЗ ЧОДА, у нашій області сибірку серед людей було зареєстровано в 1999 році — два випадки, один у 2012. Серед тварин — один у 2012.

Збудник сибірки Bacillus anthracis залежно від біологічної форми має різну стійкість. Якщо вегетативні форми гинуть при нагріванні до 75 градусів Цельсія за хвилину, при кип’ятінні — миттєво, то спори дуже стійкі, зауважує лікарка. Від дії прямого сонячного світла вони гинуть лише через 20 і більше діб. Життєздатні при температурі 70 градусів Цельсія протягом кількох годин, при кип’ятінні гинуть тільки за годину. У висушеному стані зберігаються десятки років. Дублення шкір не вбиває спор, у шкурах вони можуть зберігатися роками.

Резервуаром збудника сибірки є контамінований спорами сибірки ґрунт. А в державі налічується 13,5 тисячі стаціонарно-неблагополучних пунктів щодо сибірки (тобто місць, де траплявся випадок цього захворювання). Тварини заражаються, поїдаючи траву, інші корми, при водопої. Основне джерело інфекції — хворі на сибірку переважно травоїдні тварини (велика і дрібна рогата худоба, коні, олені, кролі, зайці). Основні причини зараження людей — забій хворих тварин без попереднього ветеринарного огляду, розробка туш, зняття шкіри і поховання трупів загиблих тварин без дотримання ветеринарно-санітарних правил. Порушення правил особистої гігієни при догляді за хворими тваринами. Приготування і вживання їжі з м’яса, отриманого від хворих тварин.

Бацила проникає у кров через пошкоджені ділянки шкіри та слизових оболонок. Прихований період триває від кількох годин до 6-8 днів, частіше 2-3 дні. Перші симптоми хвороби — висока температура, нездужання, головний біль, кров’яний пронос, болі в животі, серцева слабкість.

При шкіряній формі на місці проникнення збудника через тиждень-два у центрі виразки утворюється щільний, безболісний, чорний струп (нагадує вуглинку) — карбункул, діаметр якого може досягати 8-10 см, не нагноюється.

Іноді перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. Захворювання протікає тяжко і може призвести до смерті.

При підозрі на сибірку хворий підлягає негайній госпіталізації в інфекційне відділення в окрему палату чи бокс. У разі появи ознак захворювання тварин на сибірку варто негайно звернутися до ветлікаря чи до територіального органу Держпродспоживслужби.

Категорично забороняється вживати м’ясо і молоко тварин, уражених хворобою.