Дахнівка – це нове “царське село” для обраних олігархчиків чи зона відпочинку для всіх черкасців?

Жителі мікрорайону Дахнівка звернулися до нашої редакції з колективним проханням – недопустити забудови берегової зони на перехресті вулиць Набережна та Братів Савченків, що простягнулася на кілька кілометрів і завжди залишалася у громадському користуванні. Вони, зокрема, зазначають: «Це не лише місце масового відпочинку місцевих жителів із мальовничими краєвидами, неповторною флорою і фауною. Берегова зона з її гідротехнічними спорудами і дамбою захищає місто від хвильової абразії Кременчуцького водосховища та є частиною дренажно-осушувальної системи. Завдяки цьому територія мікрорайону, житлові та господарські споруди його мешканців до недавнього часу не зазнавали масових підтоплень внаслідок близького залягання ґрунтових вод та неорганізованого відведення поверхневих стоків».

Як відомо, під Дахнівкою протікають підземні річки, місцями створюючи підземні озера, так звані «плавуни», ґрунти над якими є надзвичайно вразливими щодо будь-яких втручань. Показовою в цьому плані є історія будівництва спортивного комплексу школи № 29, розташованої щонайменше за 800 м від берегової зони. Довготривалі спроби в середині 90-х років минулого століття відвести підземні води в дренажний канал Будище-Свидівської захисної дамби не дали позитивних результатів і будівля комплексу, що так і не була введена в експлуатацію, поступово руйнується…

«На жаль, мальовничий куточок дахнівської землі вже давно не дає спокою нечистим на руку «господарям життя», які неодноразово намагалися і намагаються незаконно продати та забудувати берег, – пишуть у своєму зверненні дахнівчани. – Якщо на початку 1960-х років, коли будувалася захисна дамба і дренажний канал, місцевих жителів примусово відселили із прибережної природозахисної смуги, то після розвалу колишнього Союзу стихійна забудова відпочинкової зони перетворилася на справжню епідемію. Елітні багатоповерхові котеджі наразі складають чи не половину всіх будинків цього району. Причому під забудову обираються наймальовничіші місця, де риються багатометрові котловани, забиваються фундаментні сваї, тоннами піску засипаються дренажні канави, що призводить до порушення існуючої екосистеми та водообігу, руйнування та підтоплення побудованих раніше домоволодінь. У погребах та будинках стоїть вода, на стінах з’явилися численні тріщини, непоодинокі випадки появи провалів ґрунту на подвір’ях та городах…

Швидко забулися обіцянки, які давалися при виділенні земельних ділянок під забудову, а власники котеджів також не дуже переймаються облаштуванням каналізації та доріг. Оскільки централізована система каналізації як і водопостачання в Дахнівці відсутні, то значна частина каналізаційних стоків скидається прямо в дренажний канал. Місцеві жителі обґрунтовано побоюються, що всі ці нечистоти будуть у колодязях та водозабірних свердловинах і призведуть до численних інфекційних хвороб. Це на додаток до значного перевищення вмісту нітратів у місцевій питній воді, внаслідок чого лікарі вже давно категорично забороняють використовувати її при приготуванні їжі для малюків.

Що вже казати про екологічний дисбаланс. Адже навколо дренажних каналів та водойм ще й сьогодні зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги, та живуть рідкісні види птахів, які від такого втручання можуть зникнути.

Людей недаремно турбують невтішні перспективи в майбутньому. Адже, лише спроба розпочати будівництво котеджів у 2010 році наробила значної шкоди. При завезенні ґрунту на дві виділені ділянки на перехресті вулиць Набережна та Братів Савченків (пізніше ці ділянки кілька разів перепродувалися і на них врешті-решт були оформлені державні акти) – щодня тут безперервно курсували по 20–30 великовагових вантажівок, була пошкоджена екосистема берегової зони, вщент зруйновані і без того розбиті дороги та оголені підземні газові труби.

Спроби захопити та приватизувати землі громадського користування в обхід закону, розпочати будівництво, яке могло призвести до екологічного лиха, робилися і пізніше, зокрема у 2013 році.

Але завдяки активній життєвій і громадській позиції депутатів різних рівнів, журналістів та громадського активу, зокрема, і працівників прокуратури, забудову берегової зони тоді вдавалося призупинити.

Однак, останнім часом, зокрема, в ході внесення змін до чинного Генерального плану м. Черкаси на початку 2017 року знову активізувалися спроби узаконити розкрадання земель водоохоронної зони і прибережної захисної смуги у мікрорайоні Дахнівка. Інакше чим пояснити, що з усіх креслень зник рукав дренажного каналу Будище-Свидівської захисної дамби (інша назва – р. Бігуча), що знаходиться в 50-ти метрах від перетину вулиць Набережної та Братів Савченків, який чітко видимий на всіх картах та фотографіях і який був присутній на всіх кресленнях Генплану, розробленого у 2009 році? Тепер на його місці показана зона майбутньої садибної забудови…

Стає зрозумілим багаторічне ігнорування численних звернень жителів Дахнівки та вперте небажання влади організувати роботи з поглиблення та розчищення існуючих водойм, які дійсно поступово заростають очеретом та іншою рослинністю. Адже, відповідно до ст. 88 Водного кодексу України, навколо малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів встановлюються прибережні захисні смуги шириною 25 метрів, які законом відносяться до природоохоронної території з режимом обмеженої господарської діяльності. А так: немає водойми – немає і проблем! А на її місці можна показати зону забудови – папір все стерпить!

У відповіді Черкаського регіонального управління водних ресурсів на наші звернення зазначалося, що через всю Дахнівку від ярмарки до госпіталю проходив дренажний канал, який підтримував оптимальний рівень ґрунтових вод. Однак, «в результаті самовільної діяльності жителів мікрорайону канал в окремих місцях зруйнований. Не виконує своєї функції і обвідний канал на північно-західній околиці мікрорайону, який повинен скидати ґрунтові та поверхневі води до дренажного каналу Будище-Свидівської захисної дамби. Все це призводить до підтоплення в мікрорайоні».

Але ж хтось видавав дозволи на будівництво котеджів в місцях проходження каналів, не контролював функціонування дренажної системи, не вживав заходів до її відновлення. Чому ж ми знову вперто намагаємося наступити на ті самі граблі? Якщо зараз засипати берег і дозволити будівництво, то це призведе до катастрофічних наслідків. Хто дасть гарантії, що наші оселі залишаться неушкодженими? Винні відбудуться мізерними штрафами, а чи можна буде відремонтувати наші будинки?

У серпні 2020 року було здійснено спробу винесення меж ще двох ділянок на місцевість. При цьому відстань від межових кілків до водойми становила менше 1 метра (при мінімальній – згідно з вимогами Земельного кодексу України – 25 метрів).

Звернутися до редакції нас змусила інформація, що з’явилася останнім часом, про залучення до вирубки дерев на незаконно виділених ділянках одного із комунальних підприємств Черкаської міської ради…»

Найкращим виходом із цієї скандальної ситуації дахнівчани бачать у наступному: надати прибережній смузі мікрорайону «Дахнівка» статусу «території рекреаційного призначення» (зони відпочинку), що дозволить припинити зазіхання на прибережну землю, де ніхто не має права вести самовільне будівництво. На їхню думку, це єдино правильне рішення, яке не дозволить у майбутньому якимось іншим чином розпоряджатися даною територією.

Жителі мікрорайону емоційно запитують: чому водойма, яка існує понад 50 років, зникла із Генерального плану? Чому незаконно приватизували щонайменше дві ділянки та виділили ще півтора десятка, хто та на якій підставі їх отримав? Це сироти, інваліди, багатодітні сім’ї чи  ветерани АТО? Хто, порушуючи Конституцію та закони України, Водний і Земельний кодекси, і надалі намагається красти землю?

Ці наболілі для громадян питання наша редакція адресує правоохоронним органам, чиновникам міської ради, природоохоронним структурам.

До речі, журналісти нашого видання вже з добрий десяток років відслідковують ситуацію із забудовою дахнівських природоохоронних земель. Конфлікти щодо спорудження там плациків новоявлених нуворишів то затихають, то розгоряються з новою силою. Врешті-решт, міська влада, прокуратура, екологічні структури мають прийняти остаточне розумне і законне рішення, яке б поставило крапку у вирішенні цього наболілого для жителів  мікрорайону питанні: черкаська Дахнівка – це нове «царське село» для обраних олігархчиків чи зона відпочинку для всіх черкасців?

Яків Немирів