49 вулиць у Смілі перейменували за час повномасштабної війни. Решту – планують цьогоріч, розповіла Суспільному голова топонімічної комісії Лариса Петрушевець. Мова йде про вулиці названі іменами радянських діячів чи письменників, які зневажали Україну.

Таких назв, яких декомунізація та дерусифікація ще не торкнулася, у Смілі лишилося 40, додала Лариса Петрушевець: “Рішенням сесії від 25 січня 2023 року у Смілі перейменовано 45 вулиць”.

Ще чотири вулиці – торік. Вулиця в історичному центрі міста досі зветься Островською.

“Островський був цілковитим злочинцем. Це він вже пізніше став письменником – писав пропагандистські твори”, — пояснив голова українського товариства “Дужий Лев” Максим Сорочан.

На цій вулиці розташоване одне з найстаріших, нині закритих кладовищ міста. За словами Максима Сорочана, для місцевих старий цвинтар – це історичне місце. Деяким похованням там понад півтори сотні років.

“Це місце називається «Польське кладовище». Тут, до речі, похований Юрій Клеопов – визначний геоботанік, еколог ім’ям якого й пропонують назвати вулицю”.

“Юрій Клеопов свого часу написав прогресивну дисертацію, якою і досі користуються не тільки вітчизняні науковці, а й світова спільнота”, пояснив Максим Сорочан. З його слів, професор захворів під час експедиції.

Поки триває перейменування вулиць, краєзнавець Микола Опаренко пояснив, на що варто зважати: “В Україні за незалежність гинуть тисячі молодих хлопці, тут не повинно нічого залишитись від імперії, а воно ще потроху є. Якщо ми подивимося список на перейменування, то він рясніє яблунево-виноградними і подібними вулицями. Але не завдяки яблуням і винограду ми маємо незалежну Україну. Ми маємо її завдяки Міхновському, Болбочану, завдяки Шухевичу, Коновальцю. Також ми зараз тримаємо фронт, завдяки таким людям як Ігор Силенко – мій побратим, який загинув минулого року на Донбасі”.

Ігоря Силенка замість Сєрова: у містечку на Черкащині на честь загиблого захисника назвали вулицю
Новими назвами вулиць мають бути імена діячів, які зробили важливий внесок у розбудову України та боротьбу за її незалежність, зазначила голова топонімічної комісії Лариса Петрушевич:

“Люди дійсно йдуть свідомо на те, щоб на мапі нашого міста не були назви, пов’язані з країною-агресором”.

Утім серед місцевих жителів — чимало тих, кому зручні старі назви, не зважаючи на те, чиїми іменами вони названі.

“До перейменування ставлюсь більше позитивно. Особливо, якщо вулиця має російську назв. Я вважаю, що зараз на часі звільнятися від всього російського. Однак погано, що люди звикли до старих назв та будуть плутатися в місцевості”, — прокоментувала жителька Сміли Оксана Соловйова.

“Я не вдаюся у такі деталі. Моя дитина звикла до старих назв вулиць”, — зазначила смілянка Катерина Магльована.

Зі слів краєзнавця Миколи Опаренка, фраза “звикли до попередньої назви” — лише відмовка, яку можна почути від багатьох: “Звикли?! Можна й перезвикнути! Бо звикнути до того, що робить з нами Росія та її армія — неможливо! У парку є «вічний вогонь». Там теж повинен бути український прапор та український герб”.

Твердження про те, що за перейменування вулиці потрібно платити гроші — хибне, пояснила голова топонімічної комісії Лариса Петрушевець: “Це не несе за собою ніяких фінансових вкладів. Сплачувати адміністративну платню за перейменування не потрібно”.

Час наступного засідання комісії в Смілі поки невідомий, додала пані Лариса. Утім містянам варто вчасно долучатися до громадських обговорень та не бути байдужими до історії свого міста, яка твориться нині.