— Із Сашею познайомилися 10 років тому. Поверталася в Умань від бабусі. Він зупинив свою машину, коли на трасі ловила попутку. На прощання пригостила його яблуком. Відповів: “Їстиму, якщо нашкрябаєш на ньому свій мобільний”, — розповідає вчителька, 30-річна Марина ГАЛИТА з Умані на Черкащині про знайомство зі своїм чоловіком бізнесменом Олександром, 36 років, з Ірпеня під Києвом. Нещодавно подружжя розлучилося, пише “Gazeta.ua”.

— Наш роман був бурхливим, — продовжує жінка. — Саша писав зізнання в коханні навпроти мого вікна на стіні сусіднього будинку, задаровував квітами, а на день народження замовив політ на повітряній кулі. За рік запропонував одружитися. За мене раділи всі, а мама навіть плакала. Мовляв, не сподівалася такого крутого зятя. Саша вже тоді володів автосалоном і мав квартиру. Його батьки займалися бізнесом за кордоном. Влаштували нам шикарне весілля у столиці і відправили у медовий місяць на Кіпр.

Проблеми у подружньому житті почалися за кілька місяців.

— Першим ділом чоловік перебрав увесь мій одяг, — говорить Марина. — Повикидав короткі сукні, прозорі блузи та відкриті купальники. Почав розказувати, як повинна вдягатися і причісуватися. Іноді сам купував мені закритий одяг темних кольорів. Спочатку мені це подобалося. Думала, так чоловік виявляє увагу і піклування. Якось без його дозволу змінила колір волосся — із блондинки стала русявою. Коли прийшла додому, він мене побив. Заборонив користуватися декоративною косметикою. Дозволяв мені лише тональний крем і гігієнічну помаду.

Згодом Саша змусив мене звільнитися з роботи. Бачитися з родичам заборонив. Казав, вони погано на мене впливають. Іноді дозволяв виходити на прогулянки з подружками. Про це мала заздалегідь його попередити і сказати, о котрій повернуся. Якщо спізнювалася, бив по спині. Одного разу перед новорічними святами подружка йшла вибирати собі сукню на корпоратив. Попросила допомогти. Не встигла вчасно повернутися додому. Саша гамселив так, що потрапила у реанімацію.

З лікарні Марину забрала матір. Умовила доньку написати заяву на розлучення.

— Нас розлучили через місяць, а ще через два я дізналася, що вагітна, — каже Марина. — Те, що буду народжувати, навіть не обговорювалося. Маю негативний резус крові. Якби зробила аборт, то не змогла б у подальшому мати дітей. Хтось із знайомих розказав Саші, що бачив мене в жіночій консультації. Він почав щодня присилати букети. Всередину клав записки із вибаченнями. Просив повернутися, щоб дитина не росла без батька. Коли була на восьмому місяці вагітності, купив кілька комбінезончиків для майбутнього малюка. Тоді я здалася. Перед народженням сина вдруге вийшла заміж за Сашу.

Пологи були складними. Лікарі застерігали, щоб шість місяців не піднімала важкого.

— Чоловік запросив няньку. Вона займалася дитиною, а я лежала перед телевізором. Через півроку вже могла сама доглядати сина. Та мені страшно було брати його на руки і міняти памперси. Якось, коли гуляла з дитиною на вулиці, познайомилася з чоловіком. Семен вийшов на прогулянку з донькою Арнікою. Виховував її сам, бо дружина втекла в Туніс з молодим коханцем. Новий знайомий вчив мене звикати до сина, не боятися його. Поступово ми з Семеном все більше часу проводили разом. В обід вкладали дітей спати у його квартирі чи у моїй. А самі в цей час дивилися фільми і пили каву.

Олександр запідозрив Марину в зраді. Одного разу приніс фото, на якому вона цілується з Семеном.

— Після цього вдруге подала на розлучення, — каже Марина. — Суд залишив сина з батьком. Саша довів, що не можу його виховувати, бо не маю роботи і власного житла. Отримала право бачитися з дитиною раз на тиждень. Живу тепер з Семеном і його донькою. До свого сина зовсім не тягне. Мені подобається возитися з чужою донькою.

“На зустрічі не приходить, лише передає іграшки”

— Робив усе, щоб Марина була щасливою, — каже 36-річний Олександр Галита. — Купував путівки на відпочинок, оплачував абонементи в салони краси та спортзали. Але її постійно щось не влаштовувало. Коли дізнався, що вагітна, вирішив за будь-яку ціну повернути. Після пологів дружину відходжував. Найняв найкращого лікаря. Як тільки Марина змогла вийти з дому, відразу завела коханця. Про це розказав сусід, але я до останнього не вірив. Та за кілька днів він показав фотографії. Я був у шоці. Зараз нашу дитину виховує чужа жінка. А Марина навіть у відведений для побачення день не приходить. Лише іноді передає синові іграшки.