Тарас Шевченко і його «Кобзар» – для кожного українця це ті символи, які були, є і будуть актуальними завжди. Видання творів Шевченка українські захисники беруть з собою в бій, а рядки поезій карбують на бронежилетах.
«Фронтовий Кобзар» – це книга, що поєднала минуле і майбутнє, вірші Тараса Шевченка та світлини українських захисників. Це книга полеглого українського захисника, волонтера та живописця Сергія Пущенка. Сергій був заслуженим діячем мистецтв України, автором понад 900 картин та воїном-добровольцем, який героїчно загинув у бою поблизу Києва у 2022 році.
І символічно, що презентація нового тиражу книги відбулась на Чернечій горі у Каневі та ще й у святковий День української вишиванки. Спільно з Командуванням ДШВ ЗСУ та Всеукраїнською громадською організацією “Об’єднання Добровольців” у межах програми підтримки військових та ветеранів «МХП Поруч» Благодійний фонд “МХП-Громаді” підтримав перевидання книги “Фронтовий Кобзар”.
«Для компанії МХП і стратегічного партнера з соціальної діяльності – Благодійного фонду «МХП-Громаді» сьогодні відбувається дуже символічна подія, ми презентуємо проєкт «Фронтовий Кобзар». Разом з нами Всеукраїнська громадська організація «Об’єднання Добровольців», яка займається підтримкою військових ветеранів, їхніх родин у відстоюванні прав та інтересів, та допомагає нам реалізовувати проєкти, що символізують єдність українського народу, його незламність. В цьому і є та впевненість, що Україна неодмінно переможе ворога, про що, власне, і писав Тарас Шевченко», – розповів про захід Павло Мороз, директор Департаменту корпоративної і соціальної відповідальності компанії МХП.
Цього дня на Чернечій горі зібрались рідні та побратими Сергія Пущенка, представники ветеранських організацій, небайдужі канівці.
Вперше презентація книги Сергія Пущенка відбулась ще до повномасштабного вторгнення, за життя художника. Разом із мистецькою виставкою фотоколажів видання об’їздило декілька міст України, проте тоді, у 2021 році, кількість примірників була невеликою.
У 2025-му видання побачило світ вдруге, в оновленому вигляді та значно більшим тиражем.
«Ця книга дуже унікальна та особлива, тому що вона перетинає ті часи, коли жив Шевченко, і сьогодення. У книзі розміщені ілюстрації та світлини художника, зроблені ним за роки війни, яка триває з 2014-го року. Національна ідентичність є ключовим елементом опору, який зараз необхідний кожному з нас. Власне, до повномасштабного вторгнення Фонд «МХП-Громаді» постійно підтримував традиційні та національні проєкти. Після повномасштабного вторгнення наша команда ще більше почала вкладатися у культурні проєкти. З початку 2022 року на культурні проєкти ми спрямували понад 80 мільйонів гривень. Культура стала одним зі стратегічних напрямів Фонду. В нашій новій стратегії це звучить як «утвердження української ідентичності та промоції її в Україні і за кордоном», – зазначила голова Ради розвитку громад Благодійного фонду «МХП-Громаді» Тетяна Волочай.
Вона нагадала, що у межах презентації «Фронтового Кобзаря» та з нагоди відзначення “Шевченківських днів” українські військові, зокрема з десанто-штурмових військ, декламували поезію Тараса Шевченка. Вони записували вірші на лінії бойового зіткнення, інколи навіть під звуки вибухів.
«Шевченко завжди був присутній у нашій боротьбі, словами Нігояна під час Революції Гідності, творами на бронежилетах, і видається, що Шевченко посеред нас, що він на фронті, він воює разом з нами. І він справді сьогодні воює своїм словом. Він підтримує дух українського війська. І логічно, що певним узагальненням присутності Шевченка у нашій боротьбі і став «Фронтовий Кобзар», де фотоколажі світлин з фронту накладені на пророчі слова Шевченка. Сам «Фронтовий Кобзар» – має неймовірну мистецьку цінність. На колажах ми маємо зовсім юного «Да Вінчі», якого ми вже не побачимо, ми бачимо фотографії військових з 2014 року, і можемо побачити, як змінювались наші захисники. Від хлопців, що йшли захищати Україну в спортивних костюмах і кросівках, в різних одностроях, до сучасної армії, озброєної сучасною технікою», – наголосила Олена Живко, очільниця Всеукраїнської громадської організації «Об’єднання Добровольців».
За її словами, Сергій Пущенко один з небагатьох митців, який до 2022 року присвячував свою творчість військовій тематиці.
«Пущенко зокрема був відзначений Міністерством оборони за популяризацію війська в мистецтві. Вже після 2022 року з’явилось безліч митців, музичних творів, пісень про війну. За життя Сергія було видано всього 100 примірників «Фронтового Кобзаря». Зараз завдяки Фонду «МХП-Громаді» ми надрукували 300 примірників. Переконана, що такому тиражу Сергій би зрадів», – зазначила Олена Живко.
Презентація книги відбувалась у теплій атмосфері під чудові виступи Військового оркестру та театральні замальовки викладачів та студентів Канівського коледжу культури та мистецтв. Присутні також змогли побачити особисті речі Сергія Пущенка, зокрема записник, просякнутий його кров’ю, переглянути зроблені ним світлини.
«Ідея видати книгу «Фротновий Кобзар» прийшла моєму чоловікові у 2015 році, реалізував він її у 2020-му. Незважаючи на те, що Сергій був художником, в душі він завжди був воїном. Він брав активну участь у Помаранчевій революції, в Революції гідності, передбачав, що буде велика війна з росією. Я дякую тим, хто продовжує справу мого чоловіка. Завдяки «Об’єднанню Добровольців», завдяки «МХП-Громаді» більше людей зможуть долучитися, познайомитися з творчістю Сергія», – подякувала організаторам заходу дружина загиблого героя Наталія.
Примірники книги «Фронтовий Кобзар» буде передано музеям та ветеранським організаціям. Також кілька примірників книги буде розіграно на благодійних аукціонах задля допомоги українським захисникам.
Історія Сергія Пущенка, автора та ілюстратора “Фронтового Кобзаря”
“Фронтовий Кобзар” – це книга полеглого українського захисника, волонтера та живописця Сергія Пущенка. Сергій був заслуженим діячем мистецтв України, автором понад 900 картин та воїном-добровольцем, який героїчно загинув у бою під Києвом у 2022 році. Все свідоме доросле життя Сергій відстоював незалежність нашої країни.
Народився чоловік у 1960 році на Дніпропетровщині. Малювати любив змалечку. Художню освіту отримував спочатку в Дніпропетровському художньому училищі, а потім в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова у Львові. Працював художнім редактором в харківському видавництві “Прапор”.
Тема козаччини захопила Сергія ще з юності, тоді ж він почав цікавитись історією. Серед його творів були пейзажі, портрети, натюрморти, але основною темою залишалось українське козацтво, зокрема, Сергій є автором серії полотен “Козацькому роду – нема переводу”.
Чоловік брав активну участь в подіях Помаранчевої революції, а пізніше був учасником Революції гідності. Свій художній талант Сергій не закидав – вже тоді доленосні для України дні він закарбовував на полотні і папері.
У період з 2015 по 2018 роки Сергій воював добровольцем, мав позивний Художник, тоді ж з під його руки народились портрети інших українських воїнів. Всього було створено 113 робіт, більша частина з яких увійшла до авторської книги-альбому “Портрети добровольців на війні”, що вийшла у світ у 2018-му.
У березні 2021 року був презентований “Фронтовий Кобзар” – видання, наповнене поетичними творами Тараса Шевченка та мистецькими фотоілюстраціями Сергія Пущенка. Книга містить понад 40 мистецьких робіт, які відображають різні роки історії Україні та демонструють силу та незламність нескореного духу.
Художник використовував як світлини з власного фотоархіву, зокрема з боїв на Донбасі та з подій Революції гідності, так і знімки, які робили на передовій інші військовослужбовці та кореспонденти. Також серед ілюстрацій можна побачити фрагменти творів Тараса Шевченка й роботи Сергія Пущенка з серії “Козацькому роду нема переводу!”.
В перший день повномасштабного вторгнення Сергій вивіз родину з Харкова в Тернопільську область, а сам став на захист України в складі “Об’єднання Добровольців”. Під час важкого бою у Василькові, що в Київській області, Сергій ціною власного життя врятував своїх побратимів, яким вдалось зайняти потрібні позиції, щоб захистити цивільних від російської ДРГ.
Сергія поховали в березні 2022 року в Рівному, а в червні того ж року нагородили Орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).
Варвара Горова
КОМЕНТАРІ