Черкаський окружний адміністративний суд поновив депутатські повноваження депутата Канівської міськради від забороненої в Україні, промосковської партії Медведчука «Опозиційна платформа – За життя», таким чином, по факту, відновивши представництво цієї партії в названій раді. У той час як в Україні остаточно поставлено крапку в існуванні колаборантської ОПЗЖ, у Черкасах тривають судові розгляди щодо партійців цієї путінської команди через їхню підготовку до окупації області, – адмінсуд вважає, що Вадима Туливітера позбавили депутатських повноважень несправедливо і він має повернутись у сесійну залу!

У судовому рішенні, оприлюдненому у реєстрі, зокрема ідеться, що «призупинення діяльності політичної партії не є підставою для прийняття міською радою рішення про дострокове припинення повноважень її депутатів, вичерпний перелік яких визначений ст. 5 Закону України Про статус депутатів місцевих рад. Інших підстав для дострокового припинення повноважень позивача, як депутата міської ради, оскаржуване рішення не містить, у зв`язку із чим суд доходить висновку, що спірне рішення прийнято за відсутності встановлених Законом підстав».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи поновить черкаський суд ОПЗЖ в Каневі?

Указ Президента про визнання ОПЗЖ колаборантською та рішення РНБО про заборону її діяльності, прийняті на початку війни у березні минулого року, суд визнав недостатніми. Так, ніби в них мова йшла не про конкретних людей на конкретних місцях, що представляли путінську колону, і часто вели агресивну діяльність проти української держави, відкрито підтримували агресора і створювали так звану окупаційну владу на захоплених росією територіях, а про якусь абстрактну назву, вживання якої заборонили, тільки і того.

Звісно, фактів злочинної діяльності канівських ОПЗЖистів встановлено не було, утім, громаду обурила їхня бездіяльність, бо коли в країні з початку війни багато представників ОПЗЖ публічно відмежувалися від цієї політичної сили, багато складали представницькі повноваження, не бажаючи ганьбитись прикладкою до них «обраний за списками ОПЗЖ», – канівські є обранці уперто мовчали. І лише через місяць після вторгнення, коли ЗСУ дали рішучу відсіч загарбникам, і стало зрозуміло, що російський чобіт на черкаську/канівську землю не ступить, – вони розродились куценькою заявою про вихід з партії. Саме це і стало приводом до того, що активні канівці прийшли на сесію вимагати відставки ОПЗЖистів, і багато хто з громадськості припускав, що лише страх перед публічним політичним осудом змусив депутатів зробити ту заяву. А не будь протестів – то і відречення від ОПЗЖ могло і не бути.

Зрештою, у запереченнях до позову Туливітера Канівська міська рада аргумент тиску громади також наводила, бо представницький орган не може йти всупереч волі виборців, які його обрали. Але суд не зважив і на це.

Додамо також, що у Канівській міській раді депутатів від ОПЗЖ було троє: Олег Калніболоцький (голова фракції, який і після публічного нібито виходу з партії продовжував підписуватись головою фракції ОПЗЖ), Вадим Туливітер та Віктор Огороднік. Усі вони подавали схожі позови до Адмінсуду, і що цікаво, доводи Калніболоцького суддя визнав недостатніми і в задоволенні його позову відмовив! Правда, його позов розглядав інший суддя. Звісно, в Україні прецедентне право не працює, але, погодьтесь, коли в такому резонансному питанні різні судді приймають різні рішення, – виникають запитання: як таке може бути?

До слова, спочатку суди взагалі не брали до розгляду заяви ОПЗЖистів, одначе чим далі від початку війни, тим лояльнішими вони ставали, тож позов Туливітера було прийнято до розгляду навіть із простроченим терміном подачі такої заяви. Не що інше, як включились якісь «вищі обереги».

Цікаво також, що з 5 квітня 2022 року, відколи Канівська міська рада прийняла назване спірне рішення про позбавлення повноважень ОПЗЖистів, частина колег-депутатів заступились за обранців колабораціоністської політсили і перестали ходити на сесії. Мовляв, доки не повернуть в сесійну залу ОПЗЖистів, – роботи не буде. І їхній відвертий саботаж триває і досі, тож Канівська сесія не змогла прийняти з того часу жодного рішення, навіть найбільш необхідного для життя громади, навіть питання про бюджет. По факту, як ми вже наголошували не один раз, в Каневі триває політичний переворот з метою повернути до влади обранців путінської партії. Однак жоден правоохоронний орган не зробив власної оцінки цим діям, не сказала своє слово і місцева воєнна адміністрація. І рішення суду іменем України в цьому ланцюжку виглядає особливо екзотично, адже війна з путінськими окупантами триває, вони продовжують вбивати українців, а колишні ОПЗЖисти на окупованих територіях продовжують їм у цьому допомагати, спецслужби продовжують виявляти все нових і нових «агентів кремля», які ведуть підривну діяльність на нашій території. То невже обранцям ОПЗЖ так треба повертати трибуну міської ради і важелі впливу на рішення органу місцевого самоврядування, та ще й у такому стратегічному місті як Канів?

Ну, і вишенька на торті – витрати на позов Вадима Туливітера буде відшкодовано з бюджету громади. Тобто громаді плюнули в обличчя, проігнорувавши її волю, та ще й зобов’язали за це заплатити.

Будемо сподіватись, рішення про повернення до Канівської міської ради депутата від ОПЗЖ буде оскаржено в апеляційній інстанції, і не стане сигналом для інших представників забороненої партії, що їм повертають владу, бо інакше це б скидалось на добре організований антиукраїнський заколот.

Варвара Горова