Комунальне підприємство Черкаської районної ради «Райтеплоенергія» «обібрало» місто Канів на сотні тисяч тон піску. Скандал спалахнув у середині минулого року і примусив керівництво місцевої громади стукати в двері всіх правоохоронних та контролюючих органів.

Так, після адміністративної реформи 2021 року на Черкащині залишилось лише 4 райони, які мали передати місцевим громадам усе майно розформованих райрад. Тобто усі школи, заклади культури, адміністративні будівлі, комунальні підприємства та установи, разом із їхніми автомобілями та комп’ютерами, лампочками та швабрами, працівниками і користувачами мали мирно перейти у відання тих громад, на території яких вони розташовані. Лише Черкаська районна рада вирішила все одно залишити собі низку гаражів у Каневі, комунальне підприємство «Райтеплоенергія» та адміністративне приміщення в центрі містечка, де знаходиться міська рада.

Для чого – стало зрозуміло згодом, бо чиновники райради явно вирішили нахабно на цьому незаконно прихопленому майні «зароблять», доки «лавочка не урветься». Тож для початку вони спробували збити з Канева кошти за оренду приміщення міськради, проте місто, ясна річ, з таким «розкладом» не погодилось, і справа на кілька років застрягла в судах, де громада нарешті довела, що «вона не верблюд» і платити «дядькові» за своє ж майно не повинна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 4:0. Черкаська райрада програла суди і має повернути «окуповане» майно канівській громаді

Приблизно така ж історія паралельно розкручувалась і з комунальним підприємством «Райтеплоенергія», яке громада намагалась повернути у своє відання, для того щоб припинити постійний дерибан піску. А доки судовий процес тлів, наче мерзле горить, КП роками займалось торгівлею піском, намитим якраз для потреб очисних споруд міста Канева.

І було його там чималенько, сотні тисяч тонн – так точно!

Звісно, міська рада зверталась в усі можливі контролюючі та правоохоронні органи, однак ті, наче за чиєюсь командою, Канів незмінно футболили, відписуючи, що «подія не містить ознак злочину», «це не входить до їхніх повноважень» або й зовсім – «розбирайтесь самі», що в перекладі на людську мову означало: йдіть собі куди подалі. Міська рада йшла в суди – і кримінальні справи таки відкривали, однак за якийсь місяць їх знову закривали, і кола пекла для громади повторювались знову.

blank

І це попри те, що ділянка з намитим піском на узбережжі Дніпра поблизу села Пекарі не була ані в оренді «Райтеплоенергії», ані її власністю, і надра ті, як ми вже згадали вище, були заготовлені за державні кошти для чергового етапу реконструкції очисних споруд міста.

Втім, у травні минулого року, як тільки в судах блиснув кінець майнової історії з цим комунальним підприємством, бо Канівська міська рада таки спромоглась довести, що воно має бути передане місту – «піщаний дерибан» набув небувалих масштабів. З території очисних споруд потягнулись цілі автопотяги перевантажених піском фур, що натужно перли дніпровське золото містом практично цілодобово.

blank

Громада забила на сполох з новою силою, адже її на очах позбавляли стратегічного ресурсу, проте правоохоронці наче оглухли і осліпли. Попри те, що факти перевантаження були встановлені «Укртрансбезпекою», і навіть простий математичний підрахунок вказував, що піску вже вивезено у кілька разів більше, ніж його насправді там було намито. Та і котлован, що глибоким вирвищем підступив практично до стіни очисних, одразу розвіював ілюзію, що з цим піщаним «супермаркетом» все справді кристально чисто. Однак представників міськради на територію не пускали, а іншої законної управи на процес громада була наче умисно кимсь позбавлена.

Поліція, прокуратура, «Укртрансбезпека», Екологічна інспекція… У переважній більшості обласних правоохоронних чи контролюючих органах при словах «канівський пісок» лише розводили руками.

blank

Та нещодавно ситуація чарівним чином змінилась, бо в місті раптом з’явились офіцери Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. За нашою інформацією, ними було порушено кримінальне провадження за фактом незаконного продажу піску, в рамках якого розслідується завдання збитків державі в особливо великих розмірах. Кажуть, одному із яскравих опозиційних депутатів Канівської міської ради було оголошено підозру як керівнику «Райтеплоенергії», і навіть було проведено обшук в його помешканні. Однак доки тривають слідчі дії – ця інформація закрита і офіційно не підтверджена.

blank

Проте дуже цікавим в цьому контексті є саме те, що фігурантом справи може бути один із «світочів канівської опозиції». Адже група депутатів у Канівській міськраді свідомо блокувала проведення сесій протягом майже трьох років! А якраз сесія мала приймати рішення і щодо повернення у власність громади вказаного КП «Райтеплоенергія». Тож, напевне, одним із епізодів кримінального провадження мало б стати і саботування депутатських обов’язків з метою власного збагачення.

Та і сам факт того, що на цю хронічну і, здавалось, невиліковну, проблему раптом звернули увагу високі поліцейські чини, і ситуація стрімко набрала обертів, – примушує замислитись. Бо ж раніше підозріло дружно цей «піщаний струп» не помічали, та і показове публічне блокування сесії Канівської міської ради якось на диво легко відбувалось. І це в час війни.

Натепер Канівська громада буде наполягати на поверненні коштів в міський бюджет, адже головним пріоритетом є допомога ЗСУ.

Проте поживем – побачимо, бо в цьому кримінальному рівнянні занадто багато невідомих. І схоже, дуже впливових…

Варвара Горова