На Черкащині жителі релокованої Шахівської громади висадили червонокнижні півонії вузьколисті, які колись щовесни квітли на їхній малій Батьківщині. Нині територія ботанічного заказника, де росли ці квіти, недоступна через бойові дії, розповів Суспільному начальник громади Сергій Сажко.
Ці червонокнижні півонії на її рідній Донеччині росли чи не в кожному селі, розповіла Оксана Лягуша. Нині їх садить вже на Черкащині, куди вимушено переїхала після обстрілів.
“В яру їх багато було. Завжди їздили на свята туди. У мене навіть вдома росли. Залишилися правда, не встигла викопати. Відчуваємо, звичайно, нашу Донеччину. З цим квітками у нас така краса була”.
Бачити квітування півоній могла лише на фото у телефоні, розповіла переселенка Ірина Лямантовська. Тепер буде ними милуватися вже тут.
“Люди наші скинули, які ще там перебувають, на тій території, скинули, що вже піони розквітли повністю. Туга за Батьківщиною. Ну, що, будемо тут тепер”.
Півонії вузьколисті росли у ботанічному заказнику “Гектова балка” і були окрасою їхньої громади, розповів її начальник Сергій Сажко. Щовесни туди з’їжджалися люди з усієї області, аби побачити цвітіння.
“Квіти охороняються Червоною книжкою, по-нашому називаються «воронці». В інтернеті є зйомки, як цей заказник відкривався. Ми захотіли привезти на Черкащину шматочок Донеччини, щоб побачили, що Донеччина — це квітучий, красивий край. Не тільки терикони, але війна, окупанти нищать все”.
Пан Сергій додав: зараз ця територія недоступна через бойові дії. Та спогади про неї люди намагаються зберегти тут — у нових громадах.
“Піони там є, але, зрозуміло, доступу туди зараз немає. Там активні бойові дії йдуть, і ми квіти брали по всій Україні. Але це всерівно шматочок Донеччини”.
Саджанці збирали в різних куточках України, розповів Сергій Сажко. Тепер вони ростуть у Вереміївці. Поки їх небагато, додав, та з кожним роком ставатиме більше. Як і надії, що одного дня люди зможуть повернутися і знову побачити квітучу Донеччину на власні очі.
КОМЕНТАРІ