У селі Благодатне на Черкащині переселенка з Краматорська Світлана Кравченко організувала творчу майстерню для дозвілля дітей. Безоплатні заняття проводить у місцевій бібліотеці двічі на тиждень. До гуртка ходять пів сотні дітей, розповідає Суспільне.

blank

Пані Світлана — логопед-дефектолог, вчителька початкових класів, у рідному місті очолювала одну із громадських організацій та все життя присвятила роботі з молоддю. Тож на Черкащині всидіти не змогла: організувала у місцевій бібліотеці безоплатні майстер-класи для дітей аби розрадити та відволікти їх від думок про війну.

Погостювати у бабусі на дачі під час літніх канікул приїхала із Черкас у Благодатне Настя Савенко. Щойно дізналася про заняття творчістю, одразу почала їх відвідувати: “Ти вчишся малювати, тобі показують якісь цікаві картини. І ще тут можна поспілкуватися із друзями, нових знайти”.

Можливість щось створювати своїми руками привабила 13-річного Олексія Боровика, бо до появи у селі творчої майстерні таку нагоду мав лише у школі: “У нас у школі був гурток тільки трудового навчання, ми з бісеру все робили там. Тут навчуся робити щось інше”.

Розрадою стали зустрічі у творчій майстерні й для 14-річної Олександри Колеснікової. Вони значно урізноманітнили дозвілля, бо у селі інших розваг немає: “Тут можна багато поспілкуватися, багато чому навчитися, зробити, зліпити з тіста щось цікаве”.

blank

Ініціаторка створення гуртка Світлана Кравченко розповіла, що місцеві радо сприйняли її ідею щодо організації творчого дозвілля для дітей: “Я не сподівалася, що на перше заняття прийде стільки дітей, що на у нас діти сиділи на підлозі, нам не вистачило столів, стільців. І я розумію, що діти ідуть і ідуть, і нам їх нікуди садити. І я жартома сказала: «ну сідайте на підлогу», і вони сіли і почали малювати”.

Усіх охочих займатися довелося ділити на групи, аби не було скупчення та щоб кожному приділити увагу. Наразі гурток відвідує пів сотні дітей різного віку. Заняття відбуваються двічі на тиждень: “Діти коли приходять, відчувають, що вони комусь потрібні, відчувають, що вони щось можуть. У багатьох дітей, на жаль, низька самооцінка, вони кажуть: я це не можу, я такого ніколи не робив, а тут вони отримують результат і кажуть – ну треба ж таке, я це зміг”.

Арттерапія допомагає підтримувати стабільний емоційний стан дітей. Це особливо важливо, коли навколо війна: “Щоб діти всі свої страхи, емоції, стреси кудись вилили, не просто бігати вулицею кричали чи в телефоні сиділи, а щось зробили. Через руки ми передаємо всю енергію”.