У Чигирині, який називали столицею Української козацької держави,тіло гетьмана Богдана Хмельницького перебувало до поховання протягом місяця. Достеменно, де його поховали, й досі не відомо, бо ані тіла, ані могилу не знайшли. Є припущення, що тіло гетьмана слід шукати у Суботові, в Іллінській церкві. Але з цією версією не згоден дослідник регіональної історії Олександр Солодар. Чому та яку має власну теорію — він розповів Суспільному.

Чому офіційні документи не дають достеменної відповіді, де похований гетьман Богдан Хмельницький?

Тут багато загадок, починаючи з періоду пізнього середньовіччя, 18 століття і радянського часу. Вони пов’язані з різними історичними обставинами. Богдан Хмельницький помер 27 липня 1657 року, а похований був 23 серпня того ж року. Тобто місяць він був у Чигирині, в Успенській церкві. Чому він лежав місяць? Офіційна версія — щоб із гетьманом змогли попрощатися всі козаки з усієї України. Але якщо взяти найдальшу точку України і час пересування вершника на коні, який мав приїхати, то максимум це десять днів. А він лежав цілий місяць.

Чому, на вашу думку, так сталося?

Для того, щоб підготувати обряд поховання і утаємничити його. Смерть Богдана Хмельницького не була випадковою, вона оповита багатьма загадками. Річ у тім, що він понад місяць хворів, і ця хвороба дуже нагадує отруєння. Один із літописців писав, що шляхтич, який приїхав свататися до дочки Богдана Хмельницького, підсунув йому бочку з рейнівським вином. А те вино було отруєне. Богдан Хмельницький випив його і почав хворіти.

Ніхто не написав, де похований Хмельницький. Чому?

Попрощатися з гетьманом дійсно приїхала вся козацька старшина, московське посольство, польське посольство, турецьке. Відспівував його на той час місцеблюститель Лазар Баранович — відомий письменник і публіцист, який, до речі, не написав про місце поховання, хоча залишив після себе дуже багато спадщини.

Більшість тих, хто був на відспівуванні в Успенській церкві, не бачив, де ховали гетьмана. У церкві з ним прощалися всі, а валка, яка їхала на Суботів, була в обмеженій кількості. Чому я вважаю, що його привезли в Суботів? Бо вони їхали дорогою над Тясмином, це була дорога поміж боліт. Ні повернути, ні заховати в болоті неможливо було.

На вашу думку, де могло бути це місце поховання? Куди його повезли?

Розглянемо дві версії. Одна з них пов’яза з Іллінською церквою, інша — із Суботовом. Сучасні історики чомусь намагаються локалізувати теперішній Суботів і середньовічний. Насправді тоді він був більшим і займав трохи іншу площу. Ми якраз будемо шукати місце поховання Богдана Хмельницького в старому Суботові, який нині не є Суботовом.

Але повернемось до версії, про яку часто говорять, про Іллінську церкву. Ми говорили про те, що траурна процесія з тілом Богдана Хмельницького рушила із Чигирина десь у цю місцевість. Дорога понад Тясмином, заболоченими заплавами. Мостами, місточками, кладками, гатями вони приїхали до Суботова. Далі Суботова вони заїхати і звернути з дороги не могли. Тобто, тіло точно привезли до Суботова, де його поховали.

У 2019 році співробітниця інституту імені Тараса Шевченка, Ксенія Бондар заявила, що у церкві методом геолокації знайшли пустоти. І що начебто в ній може і нині перебувати тіло Хмельницького. Проводили розкопки, виявили якісь порожнини, але порожнина не означає, що це склеп. Це може бути підземний хід, наслідки від води — словом, будь-що. Але насправді Богдан Хмельницький не міг бути похований в Іллінській церкві, бо вона на той час була недобудована і неосвячена.

2 серпня 1656 року, за рік до смерті Богдана Хмельницького, в Суботові побував антіохійський патріарх Макарій — велика духовна особа, яка освятила дії Богдана Хмельницького на війну. Його супроводжував племінник, архідиякон Павло Алепський, який по собі залишив щоденник. І він, описуючи Суботів, детально описав нову Михайлівську церкву і декілька слів написав про Іллінську. Написав, що будується нова кам’яна церква і що використовується під час будівництва цієї церкви каміння з мусульманської мечеті, яка була в околицях Суботова. Тут жили татари.

2 серпня — це день святого Іллі. Якби церква була освячена, то в ній того дня правилася б служба, бо це храмове свято. Але служба не правилася. Богдан Хмельницький помер 27 липня, а похований 23 серпня. Тобто можливо припустити, що церкву за цей час добудували, а 2 серпня освятили і його поховали. Але ми не маємо жодного письмового джерела, яке б було б створено в момент поховання чи після похорон.

Є літописи, які вказують, що Богдана Хмельницького поховано в Кам’яній або в Ринковій церкві. Але ми знаємо, що в Суботові існувала стародавня Михайлівська церква, яка збудована, вочевидь, ще батьком Богдана Хмельницького Михайлом і названа в честь святого Михайла. В цій церкві був похований Тиміш Хмельницький, бо Павло Алепський написав гробівець Тимоша в Михайлівській церкві.

І що цікаво, він називає Михайлівську новою церквою. Тобто, вочевидь, це була вже друга новозбудована церква. Швидше за все, Богдана Хмельницького було поховано в старій Михайлівській церкві.

Чи далеко вони одна від одної?

Від дороги, якою везли тіло Хмельницького, Михайлівська церква була набагато ближче, ніж Іллінська, яка будувалася. Теперішній Суботів, як я вже казав, не відповідає старовинному Суботову кінця 16 — початку 17 століття. І от якщо говорити про Михайлівську церкву, то треба говорити про Суботівську Слобідку, яка згадується у польських документах кінця 16 — початку 17 століття. Михайлівська церква була в Суботівській Слобідці, про це є докази.

Невже в церковних документах немає відомостей про те, що там відбулось таке значиме поховання? І чи є документи, які б вказували на те, коли церква освячена?

Безпосередніх документів, де написано, що Іллінська церква освячена в певний час, немає. Але є дуже цікавий документ — це листування київського митрополита Діонісія Балабана із московським воєводою Шереметьєвим. І лист Діонісія Балабана від 3 серпня 1658 року. Це рік після смерті Богдана Хмельницького і другий день після свята пророка Іллі. Діонісій Балабан пише, що на запрошення гетьманича Юрія Хмельницького він поїхав на Правобережну Україну для освячення храму. Назва храму не вказана, але питання — до якого храму гетьманич міг запрошувати? До речі, він тоді був тільки студентом. Але виявляється, що він добудовував батьківську церкву, і вона була освячена швидше за все саме Діонісієм Балабаном, за рік по смерті Хмельницького.

Ви вважаєте, що він їхав на освячення Іллінської?

Саме Іллінської. На другий день після свята пророка Іллі. Це єдина церква, яка нам відома з документів, Святого Іллі, яка збудована саме в Суботові.

А чи могли поховати Богдана Хмельницького в неосвяченому храмі?

Звісно, що не могли. Бо неосвячений храм – це будівництво. Навіщо, коли є родинна усипальниця, біля якої похований Михайло Хмельницький і в якій поховано Тимоша Хмельницького?

Поділіться вашою теорією?

Поховали Богдана Хмельницького у Михайлівській церкві. Цьому є купа доказів. Михайлівська церква в Суботівській Слобідці проіснувала до початку 18 століття. У візитації 1741 року, в якій описані церкви Чигиринського староства, написано, що настоятелем Іллінської церкви є Єремія Базилевич, який до того був висвячений у 1716 році у Розсошенській церкві. Назва Розсошенської церкви чомусь не згадується. А потім, коли ця церква закривалася, його перевели не в Михайлівську, а в стару Іллінську. І як людина, яка розуміла, що в храмі поховані гетьман України і його син, він організував перепоховання цих людей саме в Іллінській церкві. І от приблизно з 1724 року в Іллінській церкві з’являється поховання гетьмана Богдана Хмельницького.

Тобто, таки може бути зараз в Іллінській церкві тіло Богдана Хмельницького?

Ні, не може. Тому що в 1970 році в Іллінській церкві проводили археологічні розкопки, під час яких було знайдено три пізньосередньовічні поховання. Це була сенсація. Єдине, що здивувало археологів — що вони були безінвентарні. З ними не було залишків одягу, перснів, нічого. З’явилася версія, що ці поховання пограбовані. І ця версія практично існує до цього часу, але чомусь наші археологи та історики її ігнорують.

А тепер я розповім неофіційну версію, яку мені розповідав мій викладач, доктор історичних наук, професор Грабовецький. Він був учнем Івана Крип’якевича — відомого дослідника Хмельницького, автора першої монографії про гетьмана. Коли знайшли ці три поховання, це була сенсація в наукових колах, він зібрав з собою своїх учнів, серед яких був Грабовецький, і приїхав до Суботова. Антропологи сказали, що один череп — це людина віком 60 років. Інший череп — людина віком 40 років і третій — до 30 років. Крип’якевич висунув гіпотезу: перший череп належав Богдану Хмельницькому, а другий — зятю Богдана Хмельницького Данилу Виговському, якого вбили запорожці. Тіло Виговського Ганна Хмельницька-Виговська випросила у запорожців і поховала в родинній усипальниці у Михайлівській церкві. А третім був Тимош Хмельницький, який там і був похований.

Далі, як розповідає Грабовецький, черепи відправили в інститут Герасимова, де вони загубилися, а рештки тіл, кістки, скелети, які були знайдені, мали б за археологічним звітом перезаховати в Іллінській церкві — там, де їх знайшли. Але їх, за розповідями археологів, які ще живі на сьогодні, викинули у відвал. Тобто вони не збереглись. Чому так було зроблено? Ну, в мене відповідь одна — радянська тоталітарна наука просто нищила наш генетичний зв’язок з історією. Вони не хотіли бачити справжнього Богдана Хмельницького, Тимоша Хмельницького. Вони так робили з усіма нашими гетьманами і роблять на сьогоднішній день, коли нищать музеї, викрадають колекції. Це їхня політика.

А чому ж після цих подій не зупинились пошуки тіла Богдана Хмельницького і його усипальниці?

Чомусь наші пошуковці просто не хочуть працювати з документами. Вони просто це ігнорують, упускають. Хочуть або знайти сенсацію, або зробити на імені Богдана Хмельницького власне ім’я.

Ви знаєте, де місце, де раніше була Михайлівська церква?

З певною вірогідністю, так. Щоб показати точно, треба провести археологічні дослідження.

Тобто у Михайлівській церкві, за вашою теорією, поховали Богдана Хмельницького?

Я думаю, що так. Це гіпотеза. Щоб її довести, треба провести розкопки на місці цієї церкви, яка насправді була. Теперішні історики чомусь вважають, що Стара Михайлівська церква була в центрі Суботова. Якщо почитати документи 17 століття, то виявляється, що батько Богдана Хмельницького Михайло отримав дарчий привілей на землі у районі Суботова і Новоселиці від корсунського старости Даниловича. Осадив дві свободи. А в 1639 році Богдан Хмельницький поїхав до польського короля з козацькою делегацією і попросив підтвердити привілей на ці землі. І випросив документ на землі на лівому березі Тясмину, там, де Суботівська Слобідка, і почав їх освоювати.

А які б могли бути докази того, що дійсно саме тут був похований Богдан Хмельницький, якщо б проводились розкопки?

Треба розкопати надгробок, який там є. Подивитися — на ньому можуть бути написи. Якщо це поховання було в церкві, а воно було в церкві, то визначити місце церкви і три впускні поховання, три ями. Навіть якщо вони були розкопані і викопані, то все одно сліди цих ям залишились.

А наскільки реально ініціювати такі розкопки?

Треба археолога, який зробив би відкритий лист. Я думаю, фінансування знайти можна навіть на території Черкаської області. Теоретично, на місці Старої Михайлівської церкви можуть бути скарби.

Втім, є й офіційна версія українських археологів того, де похований Богдан Хмельницький, розповів доктор історичних наук Валентин Лазуренко.

“Традиційна версія — те, що гетьман Богдан Хмельницький був похований у 1657 році в Іллінській церкві в Суботові. В церкві, яку він сам збудував і яка планувалася як усипальниця роду Хмельницького. На мою думку, сьогодні потрібно дослухатися до версії, яку запропонували наші українські вчені-геофізики, які в 2019 році досліджували Іллінську церкву і сучасним георадарним обладнанням виявили на глибині чотирьох метрів і глибше наявність двох аномалій. Вони трактують, що це можуть бути поховання Хмельницького та його старшого сина Тимоша”, — пояснив він.

За крок до відкриття у 1970-му році був археолог Роман Юра.

“Йому не вистачили кількох сантиметрів, аби увійти в поховальну яму. Його чомусь відсторонили від подальших археологічних досліджень у Іллінській церкві. Потрібно довести версію наших українських вчених на факт поховання чи не поховання, наявності чи не наявності цих двох аномалій в Іллінській церкві, а далі рухатися у пошуках тіла Хмельницького у інших місцях”, — зазначив Валентин Лазуренко.