Президент не підпише “закон про дрова”, але і не заветує. Це означає, що він таки вступить в силу?

Закон “про дрова”, ухвалений Верховною Радою 10 жовтня, надзвичайно збурив суспільство, викликавши хвилю обурення та мемів. Мета його посилити відповідальність за незаконну вирубку дерев і за оборудки з деревиною. Одначе у ньому з’явилася стаття, що напряму стосується пересічних людей, які запасаються дровами на зиму. Саме зараз “Укренерго” попереджає про тяжку зиму та ймовірні блекаути. І в той же час, через цей закон, людям, що намагаються врятуватись від холоду, загрожують неймовірні штрафи і навіть ув’язнення!

“Що там по дровах? Це питання чую зараз на кожній зустрічі у багатьох населених пунктах області, – написав у соцмережі народний депутат від 197-го округу Віталій Войцехівський. – Закон про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини (№9665) загалом спрямований на захист природи. Але людей збурила стаття про стягнення великих штрафів і навіть позбавлення волі за “зберігання, перевезення або збут деревини без належних документів”. Саме через цю статтю закону я не голосував і певен, що наш президент, як людина далекоглядна, цей закон не підпише”.

У той же час вчора з’явилась інформація, що Володимир Зеленський таки не підпише закон, що змінює покарання за користування лісами, який журналісти прозвали “законом про дрова”. Про це “ВВС” Україна повідомив радник президента України Дмитро Литвин.

“Президент не буде підписувати цей закон”, – заявив він. Про причини він не уточнив.

Він також пояснив, що з технічних причин час на вето минув.

Між тим варто уточнити, що стаття 94 Конституції визначає, що президент повинен підписати або повернути закон Верховній Раді зі своїми пропозиціями протягом 15 днів після отримання. Якщо президент протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, документ вважається схваленим та має бути підписаний главою держави. Цієї обставини політики на разі не коментують.

Про що закон про дрова

У законі є чимало статей, що спрямовані на захист природи.

Хоча, саме слово “дрова” у документі не згадується. Йдеться про “деревину”, під якою мають на увазі дрова, дошки, бруси та інші вироби, а не лише дерева.

Автори нового закону посилили відповідальність для тих, хто займається масовими вирубками та оборудками з деревиною.
Окрім того, цю відповідальність поширили на незаконну вирубку у парках, скверах та заповідниках.

Найбільше збурила людей стаття закону про стягнення великих штрафів і навіть позбавлення волі за “зберігання, перевезення або збут деревини без належних документів”.

Слово “зберігання”, вважають критики закону, напряму стосується тих, хто на зиму заготовляє і зберігає дрова, а не лише “чорних” лісорубів і перекупників. Емоцій додає і те, що саме зараз “Укренерго” попереджає про дуже тяжку зиму та ймовірні відключення електрики.

Які штрафи за дрова

Закон передбачав, що якщо вартість деревини оцінюється у понад 30 тис. гривень, то штраф може бути від 34 тис. до 51 тис. гривень або обмеження волі до трьох років.

Якщо ця вартість становитиме понад 90 тис. гривень, то штраф – від 170 тис. до 425 тис. гривень або позбавлення волі від 5 до 7 років.

Власники дров повинні мати документи про те, де і як вони їх придбали – квитанції, чеки, накладні тощо. І саме їх відсутність може стати підставою для штрафу чи більш серйозного покарання.

Один з авторів закону, депутат фракції “Слуга народу” Максим Павлюк заперечував загрози для тих, хто заготовляє дрова для власних потреб.

Він запевняв, що закон спрямований не проти тих, хто використовує дрова для обігріву помешкання, а “чорних лісорубів”, незаконних пилорам, які наживаються на краденому лісі.

В Тупичівській громаді на Чернігівщині приблизно 70 відсотків населення опалюють свої будинки саме дровами, хоч подекуди користуються і газом.

Новина про “штрафи за дрова” викликала в громаді шквал емоцій.

“30 тисяч гривень коштують три причепи дров. Це небагато насправді. Якщо будинок десь на 70 квадратних метрів, то це якраз той об’єм дров, якого вистачить на опалення на зиму”, – каже Тупичівський сільський голова Лариса Шовкова у розмові з ВВС Україна.

“Я не знаю, хто був авторами цього закону, але це однозначно люди, які не знають сільського життя”, – говорить Лариса Шовкова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Головний лісівник Черкащини за рік отримав понад чотири мільйони зарплати

Тож, якщо вартість дров — понад 30 тисяч гривень, то передбачене притягнення до кримінальної відповідальності. Залежно від обставин покарання може бути до трьох років позбавлення волі або від п’яти до семи, пише “Expres.online”.

“Хтось назбирає у лісі сухе гілля на 340 гривень і отримає штраф 34 000 — 51 000 гривень, — каже Ілона Зейкан із Київщини. — Чи не досить вже цій Верховній Раді знущатись з людей, продукуючи ідіотські закони та прикриваючи справжніх крадіїв?!”

“Маю за хатою великий сад, — зауважує Ірина Прудка з Вінниччини. — Старі дерева корчуємо, пиляємо, рубаємо. А в законі якось обумовлений такий порядок заготівлі дров? Чи треба буде через суд доводити їх походження із залученням сусідів-свідків?”

“А у нас, напевно, все село доведеться оштрафувати, — зауважує Софія Кравець з Прикарпаття. — Бо на зиму ніхто менше як 20 кубометрів не заготовляє”.

Проблема ще й у тому, що мешканці деяких сіл не можуть законно придбати дрова. До прикладу, торік селяни на Косівщині взагалі не могли купити їх у лісгоспах, бо ліміти на рубки не були погоджені. Йдеться про негазифіковані населені пункти, де люди не лише опалюють дровами будинки, а й використовують їх для приготування їжі. Одному домогосподарству на зиму треба щонайменше 8 кубів дров. А проблеми з погодженням лімітів у місцевих лісгоспів виникають щороку.

“Треба розуміти, що в нас за останні півтора-два роки відбувається з лісгоспами, — розповідає Олексій Кучеренко, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. — В Україні начебто реформують управління лісової галузі. У результаті реформи утворили ДП “Ліси України” та міжрегіональні управління Держлісагентства. Затіяв це “під себе” сумнозвісний пан Шурма, який перебував на посаді в Офісі президента. Реформа передбачала повну централізацію лісогосподарських підприємств. Лісгоспи позбавили статусу юридичних осіб. Думаю, все робиться для того, аби монополізувати ринок дров. Їх реалізовуватимуть через створене держпідприємство. Хоча це підприємство державне лише за назвою. Зрештою, як і “Нафтогаз” та інші. Те, що вони державні, не заважає грабувати українців за власними алгоритмами. А ухвалений законопроєкт, вочевидь, є частиною плану цієї монополізації. Кримінальною відповідальністю хочуть налякати як середній і малий бізнес, так і простих людей. Згідно із задумом, усі купуватимуть дрова в монопольному державному концерні, де буде все начебто легально. Дрова дорогі. Ну, ви ж розумієте, які там суми можуть крутитися”.

— У нас уже давно є стаття щодо незаконного вирубування дерев у лісі, — додає Олексій Кінебас, адвокат. — А за те, що їхав лісом, побачив дерева, які хтось вже спиляв, взяв їх і зберігаєш, кримінальної відповідальності не було передбачено. Бо ж такими діями людина не завдає істотної шкоди природі. А в законопроєкті №9665 прописано вже окрему статтю про покарання за зберігання, перевезення і збут деревини. Не лише зрубаної незаконно, а будь-якої без відповідної документації.

Олексій Кінебас: 

Лісгоспи можуть видавати підтверджувальні документи покупцям дров. Але ось як на практиці відбувається заготівля дров. Наприклад, на Чернігівщині, як і в інших північних областях, є тисячі гектарів самозаліснених земель сільськогосподарського призначення. Їх розчищають, а деревину (дрова) продають. Звісно, жодних документів на них не мають. Отож тим, хто купив такі дрова на суму близько 30 тисяч гривень і зберігає, загрожує кримінальна відповідальність.

У частині 2 статті щодо незаконного перевезення, зберігання, збуту дерев, чагарників або деревини кваліфікаційна ознака — вчинення правопорушення повторно або за попередньою змовою групою осіб. Карають це штрафом від 170 000 до 425 000 гривень або позбавленням волі на строк від п’яти до семи років. Змоделюємо ситуацію. Подружжя живе у приватному будинку і зберігає без документів дрова. Це і є правопорушення за попередньою змовою групи осіб. Або ж на підприємстві є директор і кочегар. Для опалення заготовили дрова і не мають на них документів…

Зрозуміло, що після впровадження цього закону дрова подорожчають. Чи правильно таке робити в умовах, коли не зовсім зрозуміло, як ми переживемо війну і чи переживемо? Це вже питання політичне. Юридично цей законопроєкт можна було прописати значно краще. Бо виходить, що держава робить щонайменше адмінправопорушниками всіх жителів сільської місцевості. Логічніше було б притягати до відповідальності тих, хто незаконно продає дрова.

Олексій Кучеренко: 

Цінні дрова (дуб, бук) нині коштують 2000 гривень за кубометр. Притягнення до кримінальної відповідальності передбачено за зберігання дров, вартість яких — понад 30 тисяч гривень. Тобто більше як за 15 кубометрів дров. Лякаючи людей такими покараннями, певні ділки хочуть перевести ринок начебто у “білу площину” через свої структури. У цьому всьому є логіка, але лише якщо діятимуть якісь прозорі, конкурентні правила гри. І може, варто спершу розібратися з тими лісниками, у яких познаходили мільйони доларів і євро?

Але таке враження, що замість того, щоб дати лад, припиняючи “з голови” незаконний обіг деревини, знайшли слабку ланку — людей, які опалюють помешкання дровами. У розвинених країнах такі покарання теоретично могли б діяти. Та в Україні, враховуючи збіднілість населення і звичну практику запасатися дровами, не варто це впроваджувати. Адже йдеться не про мешканців Козина Обухівського району, які дровами палять у камінах, а про селян, які готуються до зими й налякані, бо дрова у них — єдиний вид палива. Якщо президент підпише ухвалений законопроєкт, то скільки ж людей стануть злочинцями?!

Нині, під час війни, неправильно запроваджувати жорсткі європейські норми для мільйонів бідних українців. Те, що люди так обурюються через законопроєкт, — цілком зрозуміла річ. Це не так юридичний, як соціально-політичний експеримент, який розпочали “потужні” реформатори. Коли держава не може платити нормальні пенсії, припиняє виплати ВПО, урізає соціальну допомогу, багатьох рятував “сірий” ринок дров. Злить те, що на подібні законопроєкти витрачається час. А до важливих, які стосуються енергетики, ЖКП, роками руки не доходять.