blank

У Вознесенькому, що в Золотоніському районі, учні місцевої школи разом із фахівцями сільради розробили проєкт створення відпочинкової зони у своєму освітньому закладі. Про це Суспільному розповіла заступниця сільського голови Любов Новак. З її слів, таким чином, діти на практиці вчаться брати участь у формуванні громадського бюджету, а місцева влада — шукати спонсорів для покращення умов життя жителів.

Нині у школі єдине місце, де можна зустрічатися з друзями, — шкільний коридор, розповіла 10-класниця Альона Меримерина.

“Майже весь день ми у школі проводимо. Гуртки після школи. А в селі немає де посидіти і відпочити. Хіба парк, в якому декілька лавочок”.

Тому школярі спільно розробили проєкт зони відпочинку, розповіла Альона.

“Хотілося б, щоб було багато місць, де посидіти — пуфіки, диванчики. Можливо, проєктор, щоб дивитися на стіні якісь фільми. Можна лишитись після школи: у нас школа відкрита до 17 години. У нас є різні гуртки, тому можна тут збиратися і відпочивати”.

Учениця додала, що зі своїм проєктом звернулися по допомогу:

“Ми дуже хотіли це і тому звернулися до нашої сільської ради. І вони нам допомагають втілити це в життя”.

Заступниця сільського голови Вознесенської громади Любов Новак пояснила, що до школярів місцева влада дослухалася і вирішили об’єднати зусилля.

“Цю дитячу ідею ми підхопили і подали. Ми навчалися на такій краутфандинговій платформі «Моє місто». Вона йде у співпраці з “Моя громада разом з Кернел”. Краутфантинг — це збір коштів. Тобто наша задача — цю ідею так подати, щоб люди могли задонатити, щоб могли нас підтримати”.

Загальна вартість шкільної зони відпочинку, за словами Любові Новак, — 161 тисяча гривень. До 24 квітня їм, як авторам проєкту, потрібно зібрати щонайменше 11 тисяч гривень. Решту — профінансує доброчинний фонд “Разом з Кернел” у межах програми “Моя громада”, якщо цей проєкт переможе у конкурсі. У ньому бере участь 190 громад із 12 областей України. Якщо ж вознесенський проєкт благодійники не оберуть, додала Любов Новак, то зібрані кошти все одно витратять, хоч і на часткове його втілення.

Нині у школі навчається 156 учнів. В останні роки все, що робиться у закладі, розповіла директорка Алла Рідько, — це дрібні поточні ремонти, зроблені силами освітян і батьків.

“Не завжди школа має те, що хоче мати. Зважаючи на стан бюджету та інші обставини, ми помаленьку затихаємо. А молодь, бачачи себе у сучасних освітніх просторах, хоче, щоб вони були, і докладає до цього зусиль”.