Експозицію Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини невдовзі може поповнити нова надзвичайно цікава знахідка. Це перстень-печатка, виявлений нещодавно під час археологічних досліджень, які проводить Черкаська експедиція Інституту археології НАН України (начальник – Дмитро Куштан). У цих роботах брали участь також співробітники Черкаського археологічного музею. Сфрагістична знахідка походить з території черкаського Подолу, яка перебуває в межах культурного шару пізньосередньовічно-ранньомодерного міста.

Перстень виготовлений з міді, поверхня вкрита позолотою. Щиток округлий, суцільний із дужкою. На плоскій поверхні щитка ювеліром вигравіювано матрицю-негатив печатки, яка зображує сцену за участі групи людей, поміщену в округлу рамку. Гравіювання досить схематичне, тим не менше нам вдалося «дешифрувати» зображення на печатці – це біблійний сюжет «Соломонів суд».

blank

На відтиску печатки праворуч бачимо крупну фігуру людини в короні – царя Соломона з піднесеними догори руками, який сидить на троні (коло голови літера «С» – «Соломон»). Перед царем (практично в центрі композиції) стоїть воїн, одною рукою він заніс над собою меч, а іншою – тримає за ногу немовля. З протилежної сторони від воїна – фігура жінки, одна рука якої простягнута в бік царя та воїна. Інша жіночка у благальній позі припала до ніг царя. Історія про суд старозавітного іудейського царя Соломона, яка пояснює дане зображення, викладена в Біблії в «Першій книзі царів» (3: 16-28):

У короткому викладі ця історія виглядає так. Одного разу до царя Соломона, який воссідав на троні, звернулися дві жінки-блудниці, щоб той справедливо розсудив їх. Обидві жінки, які мешкали в одній оселі, мали дітей немовлят. Сталося так, що одна дитина померла і її матір підмінила немовлят, залишивши собі живого. Щоб вирішити суперечку й з’ясувати, котрій з матерів належить живе немовля, мудрий цар Соломон наказав своєму слузі розрубати дитину навпіл мечем. Перша жінка сказала: «Рубайте, щоб не дісталося ні їй, ні мені», а друга благала, щоб віддали дитину першій жінці. Зрозумівши, що остання й є справжньою матір’ю немовляти, Соломон віддав їй дитину.

blank

Цей сюжет був досить популярним у мистецтві Старого Світу протягом значного періоду: від готики (XIV ст.) до романтизму (поч. XIX ст.). Окрім фресок, картин, гравюр, скульптур тощо, він побутував і в сфрагістичній культурі – прикрашав матриці печаток. Це підтверджують десятки перснів-печаток з сюжетом «Соломонів суд», які, зазвичай, датуються кін. XVII – XVIII ст. Вони мають різні якості виконання й ступінь деталізації, але характеризуються досить усталеною композицією, подібною то тієї, що ми бачимо на перстні з Черкас.

Достеменно невідомо, кому належав цей перстень-печатка. Вочевидь, його міг собі замовити якийсь черкасець, котрий не мав можливості похизуватися іменною печаткою з родовим шляхетським гербом, але дуже хотів на манер шляхти завіряти свій підпис чи кореспонденцію восковою чи сургучевою печаткою. З огляду на сюжет – справедливий суд – власник такого перстня міг мати якесь відношення до суддівства та юриспруденції.