Епізоди  фільму у жанрі пригодницького фентезі-вестерна про пригоди японського самурая і молодого Тараса Шевченка, який володіє технікою бойових мистецтв Сходу, знімали у Чигирині.

Зйомки проходили у резиденції Богдана Хмельницького. Локацію кіношники з компанії Kristi Films обрали не випадково, бо архітектурний комплекс резиденції – це будівлі у стилі часів боротьби за волю України. Окрім того, до цього повнометражні художні фільми там не знімали.

До-речі, і у кінокомпанії ця картина – перша з повнометражних художніх фільмів.

Абсолютно вигадані, але від того не менш героїчні події фільму «Тарас Шевченко: Перший самурай», розгортаються в Україні у 40-х роках ХIХ ст.

У картині Шевченко постає у оригінальному образі українського повстанця і майстра японського стилю бойових мистецтв.

Молодий поет Тарас Шевченко намагається звільнити свою кохану з панської неволі. На його шляху несподівано опинився японський самурай Акайо. Він рятувався від переслідування імператора Японії і доля занесла його в Україну.

blank

Між молодими людьми зав’язалась дружба. Самурай перетворив Шевченка у грізного воїна – майстра східних бойових мистецтв і разом вони визволяють дівчину та захищають пригноблених.

Окрім них у картині, у якості персонажів присутні самураї, повсталі кріпаки, і дуже колоритна особа – єврей-хасид Йоханан. Він торговець зброєю, який волею долі опинився серед повстанців.

Роль самурая Акайо грає Сергій Стрельников – український актор, відомий по фільмах «1941», «Пристрасті за Чапаєм», він же виконав головну роль у новій українській кінокартині «Довбуш». А у молодому Шевченкові глядачі впізнають актора Романа Луцького, який чудово зіграв  богатиря Олешка у   «Сторожовій заставі».

Зйомки фільму розпочали у липні цього року, а прем’єрний показ, як повідомив сайт кінокомпанії Kristi Films запланували на 5 березня 2020 року. Режисер і автор сценарію фільму – Роман Перфіл’єв. Продюсер – Юрій Мінзянов.blank

 

Як вже йшлось вище, ця кінострічка – перша художня повнометражна кінокартина, епізоди для якої фільмували у Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин».

«Ну, і де ще в Україні знімати національно-патріотичні фільми, як не на території нашого заповідника? Та, як кажуть, сам Бог велів, використовувати об’єкти заповідника для створення українського кіно, яке буде виховувати нові покоління українських патріотів. Бо тут і Богданова гора, і славетний Чигиринський замок, і овіяні легендами Дуб Залізняка і Гайдамацький став, у водах якого гайдамаки святили ножі на «Коліївщину». Щиро переконаний, що зйомки фільму «Тарас Шевченко: Перший самурай» – це лише початок, і що у подальшому на території заповідника знімуть ще не одну кінострічку про боротьбу українського народу за волю, – поділився думками заступник директора Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Віктор Лазоренко.

Він висловив сподівання, що діячі кіно як належне оцінять те духовне і матеріальне багатство українського народу, що його бережуть і плекають працівники заповідника.

Окрім того, що заповідник надав можливість кіношникам працювати у резиденції, його працівники, і у т.ч. Віктор Лазоренко, разом з жителями Чигирина і Черкас випробували свої акторські здібності у масовці. У фільмі Віктор Лазоренко – повстанець у дірявому солом’яному брилі з загону ватажка кріпаків-повстанців Богдана Чуби. Персонаж Лазоренка «героїчно загинув» у масовій сцені перестрілки у дворі маєтку пана Яромира, на якого напали повсталі кріпаки.

blank

Власне, для Віктора Лазоренка, – випускника факультету масової режисури Інституту культури –  робота актора не дивина. І він так добре зіграв свою маленьку роль, що його не могли не похвалити навіть досвідчені кіношники.

А от для колег Лазоренка по заповіднику, які також зіграли у масовці повстанців, це був перший досвід у кіно.

Столяр заповідника Максим Григор’єв на кастинг потрапив випадково:

«Прийшов на роботу, аж раптом кажуть, що у нас знімають кіно і не вистачає людей на масовку. Тож, пішов на кастинг, і, несподівано, режисер вибрав мене. Я так зрозумів, що для масовки вибирали людей з нетиповою зовнішністю, щоб легше було відтворити образи людей з минулого».

blank

Працювати, зі слів співбесідника, було важко. Дуже діймала спека і велика кількість дублів: коли у кадр потрапляли сторонні особи, або автомобілі, сцену перезнімали.

«Оце разок попробував зніматись у кіно і більше, мабуть, не захочу. Знаєте, набагато краще дивитись кіно у кінотеатрі, чи удома на дивані, ніж його створювати. Але не жалкую, бо було дуже цікаво зазирнути у світ кіно з середини. А ще цікавіше було бачити себе гримі, кіношному костюмі і усвідомлювати те, наскільки це змінило мій звичний образ», – додав він.

А от охоронець заповідника Сергій Ліла не проти ще попрацювати у кіно.

«Все що відбувалось на знімальному майданчику було цікаво і яскраво. Це і обстановка, і участь у перестрілці, і костюми, і пістолі, і каскадерські трюки. Також мені сподобався мій образ у кіно – повстанця, борця за правду і свободу, дуже приємно було відчути себе представником тієї епохи. Проте на екрані я втілював таку ж просту людину, якою я є у звичайному житті», – розповів про свої враження Сергій Ліла.

Проект режисера Романа Перфіл’єва у минулому році став переможцем конкурсу патріотичного кіно, який організувало Держкіно. Фільм отримав бюджет 24,5 млн гривень, 19,6 млн гривень з яких виділив уряд. За словами режисера, ідея стрічки з’явилася після того, як він побачив різноманітні художні інтерпретації образу Шевченка на Майдані під час Революції гідності.

Першою локацією для зйомок було обрано Голосіївський ліс, де група відзняла першу масштабну сцену картини: бій трьох самураїв з ніндзя.

Мирослав Дебич, фото надане працівниками Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та з інтернет-сайту “Укрінформ”