blankВрятувати разом природнє та історичне обличчя Черкас. Із такою ініціативою звернувся Черкаський міський голова Анатолій Бондаренко до власників земельних ділянок на Лісовій Просіці та на Замковому узвозі.

«Ми можемо зберегти саме призначення цих місць, можемо залишити їх доступними для громади, однак для цього потрібна добра воля власників цих ділянок. Місто ж пропонуватиме їм обміняти ці рекреаційні ділянки на інші, рівноцінні за вартістю та площею», – зазначив Анатолій Бондаренко у відеозверненні з Лісової Просіки, де пару років тому буяв ліс, а зараз валяються трухляві стовбури знищених назавжди сосен.

І деякі крикуни, що маскуються під «громадських активістів», одразу підняли ґвалт: чергова схема, міська влада хоче роздерибанити під забудову й іншу коштовну землю на Митниці та полігоні! Такі нечисельні «народні протести» проти різної забудови періодично спалахують останні кілька років, однак, окрім узагальнених гасел та неконкретних петицій, типу «все заборонити», «все відібрати» і «все зупинити», – далі справа, як правило, практично не йде. Так само і з найбільш скандальними забудовами по Замковому узвозу та Лісовій просіці.

Однак бігати з картонками «Геть руки від міських перлин!» і протестувати проти будівництва житлових будинків у житлових мікрорайонах (що абсурдно саме по собі) – це одне, а справді знайти вихід із ситуації – зовсім інше, адже мова йде надзвичайно непросту задачу, і міська рада вже пройшла на цьому шляху всі можливі юридичні кола.

Утім, по порядку.

Лісова Просіка

У часи «креативного» мера Черкас Сергія Одарича (якого, до речі, багато із названих «активістів» дуже люблять), в місті відбулося чимало «дивовижних див» із майном громади. Тоді громада недорахувалось багатьох привабливих об’єктів та ласих земельних шматочків.

У ті часи – в грудні 2007 року, в приватні руки відійшла і ділянка лісу на Лісовій Просіці. Підґрунтя для такого рішення заклали депутати попередніх каденцій, помінявши статуси лісів на зелені насадження та проігнорувавши існування заповідних зон, фактично відкривши шлях до їх забудови. Саме під таким «соусом» і було побито на шматки і забудовано заповідну Соснівку. Тож, за цією логікою, у Генплані часів Одарича соснова посадка на Лісовій Просіці за цільовим призначенням вже належала до земель житлової та громадської забудови. Тому коли Приватне підприємство «Дніпробуд-Центр» брало в оренду цю земельну ділянку площею 12176 кв. м. біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського під розташування та подальшу експлуатацію «таун-хаусів» (будинків стрічкової забудови каскадного типу), – воно нічого не порушувало. І навіть те, що у 2021 році згідно із змінами до Генерального плану ділянку віднесли до території парків та скверів, – нічого не змінювало.

Після обрання міським головою Анатолія Бондаренка міська рада пройшла усі можливі інстанції, щоб цей договір оренди розірвати. Однак суди не бачили для цього жодних підстав. Навіть те, що підприємство платило орендну плату із затримками, Феміда не вважала «достатнім доказом на підтвердження систематичного невиконання Відповідачем умов Договору». А в односторонньому порядку цей належним чином зареєстрований документ розірвати не можна було. І куди тільки місто не зверталось, щоб знайти зачіпки для повернення громаді цього лісового масиву: і в Міністерство екології, і до Археологічної інспекції Черкаської ОВА, і до Екоінспекції, і до Держгеокадастру. Однак «великі комбінатори» команди Одарича облаштували все так, що комар носа не підточить. Саме тому останньою надією врятувати ліс для громади було звернення до орендаря поступитись і добровільно віддати ділянку. Проте у лютому 2023 року забудовник вирубав там майже гектар лісу, а на письмові звернення міської ради з пропозицією розірвання договору – уперто мовчав.

«Від сосен на Лісовій просіці  залишилися лише  трухляві відходи. Ліс ми вже не врятуємо. Проте компроміс можливий. Головне – бажання орендаря цієї ділянки!» – переконаний Черкаський міський голова.

Замковий узвіз та Будинок з грифонами

Приблизно така ж історія і з ділянкою по вулиці Князя Ольгерда, 60, що торцем виходить до Будинку з грифонами, стосовно забудови якої останні роки точаться гострі дискусії, з тією лише різницею, що ця земля завжди була з житловими будинками. Тож коли Черкаська міська рада у травні 2021 року рішенням «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)», вказану земельну ділянку віднесла до території багатоквартирної забудови, – вона лише констатувала факт.

Згодом від зворотнього саме це довела ще й прокуратура, яка оскаржила законність вказаного рішення і пройшла усі судові сходинки, бо зрештою Верховний Суд постановив закрити провадження в даній справі, фактично відмовивши прокуратурі в задоволенні позову.

Вказану ділянку Черкаська міська рада віддала в оренду на 49 років ПП «Агропром-1992» ще у тому ж «буремному» 2007 році, що і ділянку по Лісовій Просіці. За часів Сергія Одарича тут збирались звести 14-поверховий готель, який би одразу перекреслив будь-які розмови про краєвид із оглядового майданчика парку Богдана Хмельницького, що точаться зараз. Через сесію також було «уточнено» цільове призначення цієї ділянки – землі житлової та громадської забудови. У 2016 році депутати дали дозвіл на передання ділянки в суборенду. В подальшому і до нині право користування вказаною земельною ділянкою належить ПП «Надія».

Що ж до Будинку з грифонами (за адресою Замковий узвіз, 1), то як пам’ятку його «нововиявили» лише у 2010 році. До того в ньому жили люди, при чому – в жахливих умовах, без каналізації, з дірявим дахом, з підвалом, який міг обвалитись у будь-яку мить. Та й аварійною ця двоповерпхівка була визнана ще в дев’яностих, саме тому мешканці неодноразово перекривали вулиці біля мерії, вимагаючи відселення. Коли ж будинок внесли до списку «пам’яток», – обуренню його жителів не було меж, бо, по суті, це означало, що вони навіть власним коштом не мають право його ремонтувати. Закінчилася епопея тим, що мешканці продали свої квартири забудовнику, який з часом купив також земельну ділянку на Замковому узвозі, 5 і 7 та взяв у суборенду земельну ділянку по вул. Князя Ольгерда, 60, – ПП «Надія».

Полум’яні борці проти забудови цього масиву часто маніпулюють тим, що він знаходиться у межах територій пам’яток археології місцевого значення: «Городище XIV–XVII ст.», «Культурний шар пізньосередньовічного міста (XIV–XVIII ст.)», у межах охоронної зони пам’ятки археології місцевого значення «Городище XІII–XIV ст.», а також у межах заповідної території «Черкаські берегові схили».

Справді, згідно закону, будувати щось нове на такій землі можна лише після археологічних розкопок. І забудовник профінансував такі розкопки у 2022 році, не приховуючи наміру збудувати тут 4-поверхові житлові будинки і публічно продемонструвавши макети майбутнього будівництва. До слова, подібні масштабні розкопки в Черкасах не організовував ніхто до ПП «Надія» і ніхто після неї. Більше того, ПП «Надія» запевняла, що простір буде вільний і доступний для всіх черкасців, тут додасться мальовнича алея з оглядового майданчика до Долини троянд, а загальна панорама – лише виграє. У підприємстві наголошували, що готові також враховувати конструктивні пропозиції громадськості. Щоправда, з цього боку конструктиву лунало дуже мало, і ще менше пропозицій, що робити, якщо забудовник справді відмовиться від своїх намірів. Адже ділянка вже давно більше нагадувала пустирище, аніж пасувала до так званого “історичного центру” Черкас.

Тут також варто зауважити, що паралельно із певним громадським спротивом Черкаська міська рада також намагалась вплинути на забудовника. Однак законних важелів, як і в історії з Лісовою Просікою, в неї був досить обмежений арсенал.

Чи можливий обмін?

«Враховуючи неодноразові петиції та суспільний резонанс, міський голова за пропозицією департаменту архітектури, містобудування та інспектування ЧМР зможе запропонувати Черкаській міській раді визначитися щодо можливості обміну. В разі принципової згоди депутатів, департамент направить відповідну пропозицію до землекористувача. Якщо обидві сторони згідні, визначаються умови вилучення для суспільних потреб однієї земельної ділянки та надання взамін неї аналогічної. Все це затверджується в судовій інстанції: викупна сума, порядок надання, порядок вилучення. Департамент проаналізував наявні земельні ділянки в межах міста, адже закон чітко передбачає саме рівноцінні земельні ділянки по площі, цільовому призначенню та за нормативною вартістю. Станом на сьогодні в нас є одна земельна ділянка в мікрорайоні Митниця та певні масиви земельних ділянок в районі полігону» – прокоментував директор департаменту Артур Савін.

Він ще раз наголосив, що законом передбачено згоду обох сторін на такий обмін: і Черкаської міської ради, що повинна буде прийняти відповідне рішення, і землекористувача.

Між тим, ПП «Надія» можливості обміну не розглядає, оскільки вже, об’єктивно, вклала величезні кошти у підготовку ділянки по Замковому узвозу та по вулиці Князя Ольгерда до будівництва.

«Не впевнений, що в Черкасах є справді рівноцінна ділянка, де вже пройдено археологічні розкопки, всі експертизи та зроблено проект. Це величезний об’єм робіт, величезний відрізок витраченого часу та значні кошти, які вклало наше підприємство у підготовку. Тому ми такої можливості не розглядаємо», – зазначив у коментарі «Дзвону» співвласник ПП «Надія» Андранік Казарян.

Натомість у ПП «Дніпробуд-Центр» журналістам «Дзвону» пояснили, що готові обміняти земельну ділянку по Лісовій просіці. Більше того, ще у 2021 році нібито звертались із відповідним листом до Черкаської міської ради, однак відповіді на нього не отримали. На разі ж підприємство виграло всі суди і отримало всі необхідні дозволи для початку будівництва. Навіть кримінальна справа щодо резонансної вирубки дерев на ділянці на сьогодні закрита за відсутністю складу злочину, бо будівельники діяли цілком в рамках закону. Проте будівництво поки не починають, оскільки чекають офіційної пропозиції від Черкаської міської ради щодо можливого обміну.

«Треба зводити і нове житло чи бізнес, де це можна згідно із Генеральним планом, а тут — створити рекреаційні зони: відновити парк на Лісовій Просіці, об’єднати Долину Троянд і парк Богдана Хмельницького на Замковому узвозі. Це поки що ідея для обговорення. Хочу почути думку громади, депутатів та власників ділянок. Але переконаний: такий компроміс — єдиний шлях зберегти природу й історію Черкас та водночас дати місту розвиватися», – все таки наполягає і закликає до широкого діалогу Черкаський міський голова Анатолій Бондаренко.

Тетяна Воронцова