Для військовослужбовця Володимира Анатолійовича Буренка з Папужинець Тальнівської громади 30 липня 2024 року є пам`ятним. 30 бригада, в якій воював за свободу і територіальну цілісність України, відзначила своє 20-річчя. Цього дня у Петропавлівському храмі ПЦУ відбулося незвичайне урочисте таїнство хрещення однорічного сина Богдана. Пр це розповідає видання “Вісті Черкащини“.

blank

– Як справжні християни ми вирішили охрестити сина, щоб передавати традиції батьків. Якийсь час у мене закрадались сумніви щодо існування Бога. Коли був тяжко поранений та чудом вижив, відчув, що помилявся. Дякую Господу за спасіння. Хочу, щоб Богданчика оберігав Бог та Ангели Небесні, – говорить про значимість цього свята у їхній родині Володимир Буренок.

Хрещеними батьками Богданчика стали військові побратими: Іван Юрійович Павленко з Житомирщини, командир роти 30-ї окремої механізованої бригади, в якій воював Володимир Буренок, та Сергій Ігорович Стеценко – товариш з Веселого Кута, з яким захищав Україну у різних бригадах. Особливо спокійним Богдан почувався на руках у дідуся Анатолія Івановича Буренка. Як розповідає син, його батько – це добра, позитивна, щира людина. Любить свого онука без міри, катає на машині, тракторі.

Обряд здійснив настоятель Петропавлівського храму протоієрей Андрій Гаргат. У кінці родинного свята привітав присутніх з незабутньою та значимою подією у їх житті, бо дитя здобуває Ангела-охоронця.

–У Таїнстві Хрещення людина народжується для духовного життя. Через хрещення діє незрима рятівна сила Божа – благодать. Хай росте дитя Богові на славу, вам – на радість. Нехай Господь посилає Ангела-охоронця, допомагає, укріпляє, щоб росло з Богом у мирі, любові, злагоді, достатку многії і благії літа, – побажав протоієрей Андрій Гаргат на завершення Таїнства та проспівав «Многая літа».

Володимир Буренок дякує отцю Андрію за волонтерство, ту неоціненну допомогу воїнам на передовій: автомобілі, тепловізори, глушники до автоматів, дрон Мавік, обмундирування, маскувальні сітки, продукти. Знайомство отця з воїном відбулося з перших днів війни у Тальнівській теробороні, на фронті не зустрічалися, бо Володимир був на першій лінії. Зараз підтримують тісні стосунки. Воїн вдячний за всі його добрі справи, за поради, які надає.