У черкаській спецшколі діти з порушеннями зору опановують гру на ложках. Так не лише навчаються ритміки та розвивають мовлення, а й поліпшують настрій собі й глядачам. Тому й назвалися “Веселі ложкарі”, розповіла Суспільному керівниця ансамблю Марина Огурцова.

Заняття “Веселі ложкарі” починають із розминки й переходять до гри. Серед учнів — близнюки Ілля та Кирило Залозні. В ансамблі вони з першого дня заснування. Грати на ложках вчаться восьмий рік поспіль, розповів Ілля:

“Спочатку було складно, а потім — легко. Якщо дивитися уважно, показувати, повторювати й вчити — стає легше грати”.

Ілля додав, що у “Веселих ложкарях” займаються, аби дарувати позитивні емоції усім, хто їх слухає. За роки тренувань разом з братом досягли гарного звучання.

Навчає дітей мистецтва грі на ложках вчителька музики Марина Огурцова. З її слів, тепер це повноцінний колектив з дванадцяти учасників, які беруть участь у конкурсах, посідають призові місця. Головне — заняття допомагають їм в інших сферах:

“Це дуже важливо для дітей, оскільки заняття допомагають їм орієнтуватись в просторі, для того, щоб вони могли краще навіть ручку тримати. У них розвивається ритмічний слух, навіть вокальні дані”, — прокоментувала пані Марина.

“Доволі цікаво вивчати нові рухи, пісні, грати”, — зазначив учасник ансамблю Максим Розтрепенко.

Відбивати ритм пані Марина вчилася разом із дітьми. Експериментували з ложками. З її слів, для гри підходять лише дерев’яні:

“Ми одразу даємо установку — «ви будете грати, як наші найдосвідченіші гравці». І головне, що дуже добре слухаються мене. А якщо мене слухатись — я навчу будь-кого”.

Окрім основних рухів, таких як “конячка” чи “зозулька”, додала вчителька, діти вигадують й свої.

Анастасія Поліщук в ансамблі займається пів року. Часом буває складно, але дуже захопливо, розповіла дівчина:

“Іноді приходжу на заняття, а так не хочеться, хочеться піти додому посидіти в телефоні. А коли вже займаюсь, мені хочеться ще, але заняття закінчується”.

Для дітей з порушеннями зору “Веселі ложкарі” — не просто розвага. Під час гри залучені обидві півкулі головного мозку. І це допомагає коригувати глибинні порушення, пояснила заступниця директора школи Наталія Коваль:

“Розпочинають діти говорити більш активно, тобто вони стають більш комунікабельними, у них розвивається словниковий запас. Вони не займаються тільки тоді, коли відведений час на інші заняття. Вони на перерві біжать на заняття, після уроків біжать, дуже їм подобається”.