6 серпня 2019 року міський голова Черкас видав Розпорядження № 467- р, яким затверджено «порядок взаємодії посадових осіб органів місцевого самоврядування із засобами масової інформації». Питання є не містечково-регіональним, а показовим, щодо небезпечного поширення практики цензури органом місцевого самоврядування ( як аналогом державного органу)  у взаємовідносинах  зі ЗМІ.

blank

Так, у п.1 зазначеного розпорядження  закладено прихований принцип обов’язковості певної форми цензури, що потребує прискіпливого дослідження на предмет відповідності законодавчим нормам.

Дослівно: «Директори департаментів та керівники самостійних структурних підрозділів Черкаської міської ради ( далі- Керівники) в обов’язковому порядку в письмовому вигляді узгоджують з управлінням інформаційної політики зміст та оприлюднення коментарів, інтерв’ю для засобів масової інформації з питань, що належать до їх компетенції».

Як на мене – розпорядженням міського голови закріплюється принципів обов’язковості певної цензури, що грубо порушує засади Свободи Слова та доступу до інформації, закріплені законом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повна цензура? Очільники департаментів міської ради відтепер не спілкуватимуться із журналістами (Документ)

Порядок висвітлення діяльності органу місцевого самоврядування чітко встановлено спеціальним законодавством, зокрема – Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» ( У подальшому – «Закон»).

Із преамбули: «Цей Закон відповідно до Конституції України визначає порядок всебічного і об’єктивного висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації і захисту їх від монопольного впливу органів тієї чи іншої гілки державної влади або органів місцевого самоврядування, є складовою частиною законодавства України про інформацію».

У відповідності до ст.2 Закону «Засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених Законом України “Про державну таємницю”, не чинити на них будь-якого тиску і не втручатися в їх виробничий процес. Засоби масової інформації можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.

У відповідності до ст.6 Закону, засоби масової інформації не обмежені способами збирання інформації про діяльність органу місцевого самоврядування.

Законом передбачена відповідальність  за порушення законодавства України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Так у ст.24 Закону зазначено: «Особи, винні в порушенні законодавства України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України».

А ст. 25 Закону встановлює підстави відповідальності за порушення цього Закону:  «Порушеннями цього Закону вважаються всі допущені в процесі висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування засобами масової інформації відступи від його норм та положень, а також порушення, зазначені в статті 47 Закону України “Про інформацію”, статті 34 Закону України “Про інформаційні агентства”, статті 41 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” та статті 46 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”».

Зокрема, ст.47 Закону України «Про інформацію» встановлено , що  Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну  або  кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення  законодавства  про  інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як:

необгрунтована відмова від надання відповідної інформації;
надання інформації, що не відповідає дійсності;
несвоєчасне надання інформації;
навмисне приховування інформації;
примушення  до  поширення  або перешкоджання поширенню певної інформації,  а  також цензура
поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи;
безпідставна   відмова   від   поширення  певної  інформації;
використання і поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди особою,  яка  є  власником  відповідної інформації внаслідок виконання своїх службових обов’язків;
розголошення державної або іншої  таємниці,  що  охороняється
законом, особою, яка повинна охороняти цю таємницю;
порушення порядку зберігання інформації;
навмисне знищення інформації…

Щодо кримінальної відповідальності, до зазначу, що ч.1 ст.171 ККУ  передбачено, що умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів- карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. При цьому –  об’єктом злочину е встановлений порядок здійснення законної професійної діяльності журналістів, який забезпечує конституційне право громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, необхідну Їм для реалізації ними своїх прав, свобод та законних інтересів.

Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування встановлено законом та не може бути змінений  актами нижчого рівня, у т.ч. – розпорядженнями міського голови.

Протиправний акт має бути скасовано .

Валерій Макеєв, Секретар Національної спілки журналістів України