У День Гідності та Свободи звучить багато гарних і пафосних слів… Часто їх виголошують ті, хто двадцять чи десять років тому ані найменшого відношення до тих революційних подій не мав. А то й часто ходив у прислужниках тієї злочинної антиукраїнської кучмівської чи януковицько-тулубівської влади. Або просто відсижувався десь «у кущах»… А тепер б’ють себе в груди і рядяться у великі борці за свободу і гідність. Кожна нова влада чи новоявлені «ряжені активісти» хочуть нав’язати суспільству думку, що до них була суцільна патріотична пустеля, а от від них розпочинається справжні відродження і розбудова України…
Від так, за тими високопарними словами забуваються і затираються з пам’яті (викидаються з історії) люди, справжні патріоти і герої, які стояли та боролися на революційних барикадах за Свободу і Гідність. Ніхто не згадує, що у 2004 році під час Помаранчевих подій колесо історії могло крутнутися і в інший бік – й тисячі помаранчевих активістів могли опинитися в тюрмах та на новітніх соловках. А під час революційних подій 2013-14 років у вирій могла відлетіти не лишень небесна сотня, а й тисячі й тисячі патріотів, які стояли на майданах по багатьох містах та селах України.
Отож, хочемо нагадати про ті часи у фотографіях, де можна упізнати обличчя людей, які відстоювали Свободу і Гідність, ризикуючи особистою свободою і навіть життям.
Сьогодні згадуємо помаранчевий період нашої історії на Черкащині. Тоді на барикади першими вийшли команди Віктора Ющенка у всіх районах області. А кістяком став обласний штаб народного кандидата в президенти. У єдиний кулак об’єдналися націонал-патріотичні політичні сили, які протистояли «регіоналам» на чолі з Януковичем.
У «помаранчеву» команду на Черкащині входили громадські та політичні діячі нашого містечкового розливу. Зокрема, в обласному штабі працювали: Олександр Черевко, Олена Фещенко, Микола Каплій, Віктор Левицький, Михайло Вакуленко, Олег Панчешний, Петро Куча, Степан Вінярський, Оксана Розум, Леонід Даценко.
У районах області революційно-виборчі штаби очолювали: Микола Малишко, Дмитро Лисун, Олександр Шандор, Іван Пустовіт, Анатолій Бондаренко, Микола Шульський, Василь Гливенко, Микола Харченко, Іван Лежух, Олександр Шевчук, Сергій Стецюк, Мар’яна Герасименко, Валерій Данилевський, Олег Харченко, Віктор Закаблуковський, Петро Григоренко, Микола Котко, Петро Литвин, Юрій Сушко, Олексій Пірогов, Віра Носенко, Володимир Завгородній, Микола Лисун, Петро Чернявський, Микола Булатецький.
Після перемоги на президентських виборах Віктора Ющенка більшість із очільників штабів стали керівниками в обласній та районних адміністраціях.
За ці роки значна частина людей із того революційного призову відійшла у засвіти…
КОМЕНТАРІ