Поближче до дому, щоб можна було на обід забігти. Так будуть навчатися з вересня першачки. Новий закон “Про освіту”, що набрав чинності 28 вересня 2017 року, допоможе у цьому. Завдяки ньому, освіта, яка застрягла ще в добі Радянського Союзу, однією ногою вже у світлому майбутньому, пише  “Інфоміст”.

“Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти, що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи…” – пункт закону, який сприйняли неоднозначно. Хтось із батьків зрадів, тому що їхнє чадо тепер зможе навчатися у рейтинговій школі, без конкурсів та додаткових випробувань, а хтось відверто запротестував, бо вважають, що їм навіть не залишили права вибору. Звісно, у разі нестачі учнів, які претендують на першочергове зарахування, на вільні місця можуть “зазіхати” діти з інших округів. От тільки хто ж поступиться місцем в одній із кращих шкіл?

Мета освіти за проживанням проста та, здавалося б, благородна: побороти “вступні внески” і рівномірно наповнити школи. Проте українці – винахідливий народ. І якщо тепер не можна купити квиточок дитині за шкільну парту у престижну школу, деякі батьки все одно готові платити, але вже за тіньову прописку.

За словами директора департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Сергія Воронова, згідно з новим законом, ключову роль грає не прописка, а підтвердження свого місця проживання.

– Таке підтвердження можна отримати кількома десятками способів. На жаль, черкасці неодноразово зловживали цим. Був навіть випадок, коли місце проживання дітей було за адресою, за якою зареєстрована церква.

І справді, на що тільки не готові піти батьки, щоб їхня дитина мала перспективне майбутнє. Здавалося б, новий закон був створений, щоб викорінити “подяки в конвертах”, проте, схоже, ці ж самі конверти залишилися, але вже для інших людей.

Подібна модель зарахування до школи працює в багатьох країнах. Однією з них є США. Там батькам вистачить вказати в заяві лише їхню адресу. Проте у випадку Сполучених Штатів підробити адресу дуже важко, бо адміністрація школи проводить перевірки або навіть просить не лише договір оренди, а й копії рахунків за телефон чи воду. У разі ж підробки, батьки несуть кримінальну відповідальність.

Звісно, у нас теж передбачена відповідальність за такі дії, от тільки в Черкасах у таких випадках не зверталися до правоохоронних органів. Єдине, що робили – це відмовляли тим, хто не зміг адекватно підтвердити своє місце проживання. Мабуть, у таких випадках, як із церквою, батьки просто повернулися “додому” та відмолили свої гріхи.

А що ж залишалося добропорядним батькам, які не змогли або не захотіли проплатити за тіньову прописку? Тут їм вже варто розкрутити колесо Фортуни: або сподіватися, що для їхньої дитини знайдеться містечко у рейтинговому закладі, або вірити, що “слабша” школа все ж таки зможе конкурувати з першим. Проект “Нова Українська школа” обіцяє однаковий рівень підготовки дітей, без додаткових уроків з іноземної чи математики, як то буває у гімназіях.

Проте батьки все одно більше вірять у дива “елітних” шкіл, аніж в однакові освітні програми.

blank

Мама майбутньої першокласниці Анна Насеннік розповідає, що засмутилася через нововведення МОНу, бо воно “зв’язує руки”.

– Чому батьки повинні віддавати дітей у школу з поганим рейтингом? Я займалася з дочкою, готувала до школи, а тепер вона має йти до закладу з низьким рівнем знань, що, можливо, позначиться на її майбутньому, – обурюється пані Анна.

Експерти Організації міжнародного співробітництва та розвитку провели дослідження, у якому показали, що учні з низьким соціально-економічними показниками мають більші шанси краще навчатися у школі, якщо вчаться вони з учнями з вищим соціально-економічним статусом. Саме тому прив’язка до шкіл за місцем проживання могла хоча б трохи зменшити соціально-економічний розрив і різницю між статусами шкіл.

Головний освітянин міста Сергій Воронов вважає, що в Черкасах непопулярних шкіл немає.

– Всі школи набрали планову кількість перших класів. Є школи з меншою комплектацією, а непопулярних немає.

От тільки як закон не змінювався б, заклади, які раніше вже отримали високий рівень довіри, і не думають поступатися своїми учнями. Скільки класів планували в минулому році, стільки і набрали. Так трапилося у черкаській гімназії №9. Директор закладу Ірина Топчій ділиться: ще з минулого року гімназія планувала набрати шість перших класів, щоб уникнути непорозумінь і скандалів.

– Ми відразу орієнтувалися на кількість охочих за минулі роки і заявили про це ще на початку року. Взагалі цього року дітей за пропискою у нас близько 20%, решта – ті, хто ходив до нас на підготовчі курси та проявив бажання навчатися саме у нашій школі.

Інша ситуація у школі № 25, що розташована у районі “Дніпровський”. Заступник директора з виховної роботи школи №25 Лідія Мисько розповідає, що у навчальному закладі вже набрали три класи, проте є ще 17 вакантних місць.

– Цього року ми і планували три перших класи. Взагалі в цьому навчальному році у нас 80% діток за пропискою, а 20% за бажанням, – переповідає заступник директора навчального закладу.

За даними департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, випадків жеребкування у місті не було. Вільні місця в закладах було заповнено в повному обсязі відповідно до наповнюваності класів і потреб.

Вже через місяць першачки підуть до найближчої школи отримувати багаж знань. Здається, все вже вирішено, непорозуміння забулися, всі документи підписані, діти вже у лавах школярів, і останнє, що варто зробити – це купити батькам перші портфелі для своїх дітлахів. Проте підсумовувати результат цієї ініціативи ще зарано. Що з цього буде – стане зрозумілим лише через рік-два, коли вже буде видно переваги та недоліки цього експерименту. І коли теоретична нова “Українська школа” стане не просто красивим гаслом, а тим, що на практичному рівні дала Україні гідних та розумних спадкоємців.