Будівництво Канівської ГАЕС, що призведе до руйнування та знищення унікального Бучацького археологічного комплексу (с. Бучак Черкаської обл.), зокрема Канівських гір, має бути зупинено, вважає науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника “Трахтемирів” Дмитро Іванов.

“Жоден аргумент на користь будівництва Канівської ГАЕС не має підстав, оскільки ми говоримо про те, що ця територія є об’єктом історико-культурної та природної спадщини. Звертаюся до прем’єр-міністра, міністра енергетики та керівника “Укргідроенерго” з тим, що ідея будівництва Канівської ГАЕС є неприйнятною, і цю територію потрібно зберегти”, – сказав Іванов на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна”.

За його словами, значення земель навколо с. Бучак і безпосередньо Канівських гір таке велике, що з 2000 року з ініціативи трьох заповідників було розпочато роботу з надання Канівським горам як природно-історичному об’єкту статусу всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Як пояснив науковець, Канівські гори могли б стати першим українським змішаним об’єктом культурної та природної спадщини ЮНЕСКО серед усього приблизно 40 таких об’єктів, які існують у світі.

“Це ще один аргумент для влади, що будівництва на цій території, тим паче такого, що знищує ландшафт, бути не може. Ми маємо переконати владу й пояснити необхідність відмовитися від Канівської ГАЕС”, – упевнений учений.

Він додав, що територія Канівських гір як досить цілісна екосистема, яка ще не зазнала сильного антропогенного впливу, з 2015 року розглядається як одне з ядер створення Національного парку, а “будівництво ГАЕС ніяк не може сполучатися з Нацпарком ні в якому вигляді”.

Іванов висловив думку, що технологія маневрування енергосистемою за допомогою води, функцію якої виконує гідроакумулююча станція, застаріла. Вона має безліч альтернатив, серед яких система накопичення енергії. Вони не потребують таких великих земельно-будівельних робіт і не завдають шкоди довкіллю.

Зі свого боку старший науковий співробітник Національного заповідника “Софія Київська” Тимур Бобровський зауважив, що Бучацький археологічний комплекс є непересічною пам’яткою навіть на тлі всього загальноукраїнського археологічного багатства.

“Ми маємо таке скупчення різночасових пам’яток, які свідчать про майже безперервне заселення та розвиток територій у цьому конкретному місці протягом щонайменше 2,5 тис. років. Це пам’ятки виняткового значення. Наприклад, такого скупчення давньоруських поселень, пов’язаних із ремісничою діяльністю, яке існує в Канівському Подніпров’ї, немає ніде на території України. Також є козацькі пам’ятки, і саме козаки безпосередньо заснували с. Бучак”, – описав науковець.

Він також зауважив, що ці археологічні пам’ятки дуже пов’язані з природним ландшафтом, який сформувався на цій території, вони інтегровані в цей ландшафт і сприяли його розвитку.

“Тут є і вали городищ, і ескарповані ділянки схилів, що були пов’язані з різночасовими поселеннями, і сліди стародавніх доріг між ярами або в ярах, печери, які досі не досліджено. Це перспектива для майбутніх досліджень, і цей комплекс поповнюватиметься новими пам’ятками”, – висловив упевненість Бобровський.

За його словами, з метою збереження цих пам’яток їх було взято на державний облік. Зараз стоїть питання про внесення їх до Держреєстру нерухомих пам’яток України. “І напевно потрібно вносити до держреєстру як пам’ятку національного значення, тому що є всі підстави розглядати їх саме як комплекс пам’яток”, – вважає вчений.

Голова Національного екологічного центру України, кандидат геологічних наук Руслан Гаврилюк наголосив, що досі не виконано об’єктивної публічної оцінки впливу проєкту Канівської ГАЕС на довкілля.

“Канівська ГАЕС має багаторічну історію (проєкт розпочато ще за радянських часів – ІФ-У). Зрештою, у 2016 році цей проєкт увійшов до програми розвитку гідроенергетики, але її ухвалено всупереч законодавству та регламенту Кабміну. З цього питання наша організація звернулася до суду й досі веде судову справу. Програма розвитку гідроенергетики не пройшла стратегічну екологічну оцінку”, – зазначив Гаврилюк.

За його словами, подальше зарегулювання Дніпра матиме вкрай негативні наслідки для стану річки, який і так значно погіршився за останні 40-50 років.

“ГАЕС закачуватиме воду з усім біорізноманіттям, яке є в Дніпрі. Це додатковий вплив на біорізноманіття, іхтіофауну Канівського водосховища і Дніпра, яка і без того здебільшого в природному стані не збереглася”, – пояснив учений.

Крім того, він зазначив, що територія, де планується будівництво ГАЕС, – геологічно активна зона, і її додаткове навантаження величезним верхнім водосховищем Канівської ГАЕС, що має містити 17 млн куб. м води, призведе до непередбачуваних наслідків.

“Ми створимо умови для активізації небезпечних геологічних процесів, які й так відбуваються в цьому місці”, – попереджає Гаврилюк.

Водночас він додав, що енергетики цікавляться саме цією територією, оскільки тут найбільший перепад висот у долині Дніпра.