Як черкащани революції робили: на майданах Революції Гідності

У попередніх двох матеріалах, присвячених знаковим подіям на Черкащині під час Помаранчевої революції та боротьбі наших земляків із антинародним режимом «януковичів-тулубів» у 2010 – 2013 роках, ми у фотодокументах нагадали, хто з черкащан брав найактивнішу участь у тих протистояннях. Адже нині часто за пафосними і красивими словами забуваються і затираються з пам’яті (викидаються з історії) люди, справжні патріоти і герої, які стояли та боролися на революційних барикадах за Свободу і Гідність. Сьогодні, на жаль, з плином часу забувається той факт, що ті громадсько-політичні активісти ризикували тоді і особистою свободою, а то й власним життям…

Нині ж хочемо згадати про знаменні події часів Революції Гідності та черкащан, які брали найактивнішу участь у буремних протистояннях на вуличних барикадах міст та сіл Черкащини та нашої столиці.

До речі, саме 10 років тому в ніч з 29 на 30 листопада спецпідрозділ «беркут» на Майдані Незалежності в Києві побив та розігнав студентів, які протестували проти рішення тодішнього уряду зупинити підготовку до Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Натомість наступного дня – сотні тисяч людей, в тому числі і на Черкащині, вийшли підтримати мітингарів. Так силовий розгін Євромайдану та побиття беззбройних студентів – стали поштовхом для початку Революції Гідності.

Від тоді, практично кожного дня у Черкасах та містах і селах нашої області вирували багатолюдні мітинги, пікетування, демонстрації. А вже у січні-лютому 2014 року вони переросли у силове протистояння народних мас із озвірілими правоохоронцями, «тітушками», представниками «тулубівської» влади. Можна згадати масові побиття «беркутами» та «тітушками» наших активістів, журналістів, пересічних громадян, які виходили із пікетами під приміщення обласної ради, міліції, СБУ… Десятки людей були незаконно затримані правоохоронцями, отримували судові рішення про арешти…

Для організованого протистояння тій антинародній, антиукраїнській владі почали створюватися осередки громадської мережі «Майдан». А трохи пізніше уже як прообрази майбутньої народної революційної влади у містах і селах Черкащини постали Народні ради. Фактично в разі перемоги контрреволюції ці «народники» мали б першими готуватися до відправки на новітню «колиму». Серед найбільш активних членів обласної Народної ради, які увійшли в її президію, були: Анатолій Бондаренко, Юрій Ботнар, Віталій Іляшенко, Юрій Сушко, Віталій Коваль, Петро Чернявський, Леонід Даценко. Серед депутатів обласної ради активну «народницьку» позицію займали Любов Майборода, Валентина Коваленко, Наталя Старікова, Юрій Громовський, Олександр Сінгаєвський… До речі, після перемоги народної революції саме Валентину Коваленко під тиском громадськості було обрано головою облради.

Та найкраще про ті події та революційних активістів розповідають фотодокументи тих часів.