Під час сесії Черкаської міської ради депутати підтримали перейменування на найменування деяких вулиць, провулків та скверу, пише “ВиЧЕрпно”.
Йдеться про зміну найменування таких топонімів:
- Вулицю 2-го Українського фронту перейменували на вулицю Романа Шухевича.
- Роман Осипович Шухевич (30. 06. 1907 – 05. 03. 1950) – український політик, громадський і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Активний діяч ОУН, генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії 1943-1950, голова Секретаріату Української головної визвольної ради 1943-1950, борець за незалежність України у 2007 році посмертно присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена держави.
- Вулицю Галини Буркацької на вулицю В’ячеслава Липинського.
- В’ячеслав (Вацлав) Казимирович Липинський (05. 04. 1882 – 14. 06. 1931) – український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. За Гетьманату – посол України в Австрії.
- Вулицю Короленка – перейменують на вулицю Володимира Мономаха.
- Володимир ІІ Всеволодович Мономах (1053 – 19. 05. 1125) – князь смоленський, чернігівський, переяславський, великий князь київський (1113-1125) Представник династії Рюриковичів. Син київського князя Всеволода Ярославича і візантійської княжни Марії з роду Мономахів. Розширив руське законодавство, додавши до нього свій «Статут» (бл. 1113). Автор дидактичної праці «Повчання».
- Провулок 8-го Березня на провулок Марусі Чурай.
- Маруся Чурай — легендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка за переказами, жила в Полтаві. Відомо, що в козацькому війську музика відігравала об’єднуючу, агітаційну роль, а дума та пісні сприяли самоутвердженню. Народна мова Чурай це своєрідний генетичний код української нації з духом предків. Тож пісні, які створювала дівчина, підхоплювали насамперед козаки Полтавського полку, а під час походів поширювалися по всій Україні, надаючи їм статус народних.
- Провулок Айвазовського на провулок Михайла Драй-Хмари.
- Михайло Опанасович Драй-Хмара (10. 10. 1889, Малі канівці Черкаської обл. – 19. 01. 1939, концтабір ГУЛАГ СРСР, Колиа) – український поет, літературознавець, перекладач доби розстріляного відродження.
- Провулок Атамановського на вулицю Агатангела Кримського.
- Агатангел Юхимович Кримський (15. 01. 1981 – 25. 01. 1942) – український історик, сходознавець, мовознавець, вчений, орієнталіст, письменник і перекладач, політолог, один з організаторів Академії наук України (1918). Походив із кримськотатарського роду, що прийняв православ’я. Жертва сталінського терору.
- Вулицю Мельника перейменують на вулицю Андрія Мельника.
- Андрій Атанасович Мельник (12. 12. 1890 – 01. 11. 964) – український державний, військовий та політичний діяч. Полковник армії УНР, голова проводу українських Націоналістів, другий голова ОУН (1938-1964), найближчий соратник полковника і засновника ОУН Євгена Коновальця. Один з організаторів (співзасновників) Січових Стрільців та його проводу Стрілецької Ради та Української Військової Організації.
- Провулок Некрасова на провулок Монастирський.
- у 1893-1923 рр., нинішня вулиця Кобзарська, мала назву вул. Монастирська, до 1920-х років тут існували два старообрядницьких монастирі – чоловічий і жіночий, Старообрядці з’явилися у Черкасах ще у ІІ-й половині ХVIII століття. Єдине можливе місце для збереження топоніма.
- Провулок Садовий на провулок Сергія Шелухіна.
- Сергій Павлович Шелухін (06.10.1864 – 25.12.1938) – український вчений, видатний юрист, історик, дипломат, громадський і політичний діяч, представник народницько-демократичного напрямку української політичної думки міжвоєнного періоду, письменник, педагог, член п’яти наукових товариств. Народився С. Шелухін в селі Деньги Золотоніського повіту нині Черкаська область. Увійшов в історію українського державотворення як член Центральної ради, генеральний суддя УНР, міністр судових справ в уряді В. Голубовича, Голова української делегації на мирних переговорах з РРФСР ту червні 1918, член української делегації на мирних переговорах у Парижі в 1919 року, виконувач обов’язків міністра в уряді В. Чехівського тощо.
- Провулок Ушакова на вулицю Петра Болбочана.
- Петро Федорович Болбочан (05.10.1883 -28.06.1919) – український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострова української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. Учасник радянсько-української війни, антигетьманського повстання. З листопада 1918 року по січень 1919 року керував обороною північно-східної України.
- Сквер Митницький на сквер Героїв Азову.
Дадуть нові назви таким вулицям та провулкам:
№ з/п | Стара назва | Нова назва |
1 | вулиця №17 | вулиця Павла Скоропадського |
2 | вулиця №20 | вулиця Кароля Шимановського |
3 | вулиця №22 | вулиця Миколи Леонтовича |
4 | вулиця №27 | вулиця Пилипа Орлика |
5 | вулиця №28 | вулиця Івана Пулюя |
6 | вулиця №29 | вулиця Академіка Підоплічка |
7 | вулиця №30 | вулиця Семюеля Крамера |
8 | вулиця №18 | продовження вулиці Будіндустрії |
№ з/п | Стара назва | Нова назва |
1 | вулиця в районі аеропорту | вулиця Степанківська |
2 | вулиця №3 | вулиця Юрія Горліса-Горського |
3 | вулиця №13 | вулиця Павла Полуботка |
4 | вулиця №14 | вулиця Дмитра Сангушка |
5 | вулиця №15 | вулиця Миколи Міхновського |
6 | вулиця №16 | вулиця Кирила Розумовського |
№ з/п | Стара назва | Нова назва |
1 | провулок №4 | провулок Сливовий |
2 | провулок №5 | провулок Полуничний |
3 | провулок №6 | провулок Шовковичний |
4 | провулок №7 | провулок Виноградний |
5 | провулок №8 | провулок Ягідний |
6 | провулок №9 | провулок Тінистий |
7 | провулок №10 | провулок Терновий |
8 | провулок №11 | провулок Гарбузовий |
КОМЕНТАРІ