blank

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду призначила розгляд скарг на рішення про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів у справі народної депутатки України Людмили Марченко. Йдеться про п’ять квартир, майнові права на апартаменти та автомобіль загальною вартістю понад 8,2 мільйона гривень. Рішення про конфіскацію цього майна суд першої інстанції ухвалив 21 серпня 2026 року.

Як повідомляє сайт «ВАКС вирішив», створений громадською організацією Transparency International Ukraine, у вересні 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до суду з цивільним позовом про визнання необґрунтованими активів, пов’язаних із народною депутаткою Людмилою Марченко, та їх стягнення в дохід держави.

До переліку майна, зазначеного в позові, увійшли автомобіль Toyota Land Cruiser 200 2017 року випуску, п’ять квартир площею 37,2, 60,2, 97,2, 92,3 та 75,5 квадратного метра, а також майнові права на апартаменти в межах проєкту реконструкції готельно-житлового комплексу «Пролісок», відомого як житловий комплекс Gravity Park.

За твердженням прокурора, щоб приховати фактичне набуття зазначеного майна, Людмила Марченко вжила заходів для оформлення права власності на свого батька та співмешканку брата. Аналіз майнового стану депутатки, членів її сім’ї та родичів, проведений у межах розслідування, за даними САП, засвідчив відсутність законних доходів, достатніх для придбання цих активів.

21 серпня 2026 року Вищий антикорупційний суд задовольнив позов держави в особі прокурора САП Ігоря Кожем’яки та постановив визнати перелічені активи необґрунтованими і стягнути їх у дохід держави.

Однак представники трьох відповідачів оскаржили рішення. Апеляційні скарги подали адвокати Андрій Яворський, Наталія Чубенко та Андрій Матвіяс.

30 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила скарги без руху через процесуальні недоліки, надавши час для їх усунення. Після того як 9–10 жовтня адвокати виконали вимоги суду, 13 жовтня було відкрито апеляційне провадження. 23 жовтня прокурор САП подав відзив на апеляційну скаргу.

Як зазначено в ухвалі Апеляційної палати ВАКС від 26 жовтня 2026 року у справі № 991/8984/25, колегія суддів у складі Олега Павлишина, Наталії Дорошенко та Андрія Никифорова завершила підготовчі дії та призначила справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Розгляд апеляційних скарг призначено на 26 листопада 2026 року.

До слова, це не перша справа народної депутатки Людмили Марченко у Вищому антикорупційному суді.

Як повідомляє сайт «ВАКС вирішив» у матеріалі про вирок народній депутатці та її помічниці, 19 березня 2026 року ВАКС визнав Людмилу Марченко та Анастасію Колеснік винними у зловживанні впливом за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України. Обом призначили покарання у вигляді двох років позбавлення волі. Депутатці також заборонили протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а її помічниці — відповідні посади в організаціях, які займаються оформленням дозволів на перетин кордону.

Людмила Марченко була обрана до Верховної Ради IX скликання від партії «Слуга народу». Після викриття у справі про зловживання впливом її виключили з партії.

Як розповідається в аналітичному матеріалі Transparency International Ukraine «Кинула долари за паркан: як справа нардепки Марченко пройшла шлях від обшуків до вироку у ВАКС», кримінальне провадження розпочалося в березні 2023 року, коли відповідні відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 11 липня того ж року депутатці повідомили про підозру.

За версією слідства, Марченко та Колеснік отримували неправомірну вигоду за сприяння у виїзді військовозобов’язаних чоловіків за кордон. Йшлося про внесення їхніх даних до інформаційної системи «Шлях» та отримання відповідних розпоряджень обласних військових адміністрацій.

Слідство встановило два епізоди отримання неправомірної вигоди — на 6 тисяч та 5,3 тисячі доларів. За даними обвинувачення, Марченко, використовуючи свій статус засновниці «Україно-турецького благодійного фонду», зверталася до посадовців Київської обласної військової адміністрації щодо дозволів на виїзд нібито водіїв-волонтерів. Її помічниця безпосередньо спілкувалася із замовниками, отримувала документи та гроші.

Як зазначає Transparency International Ukraine у своєму аналітичному матеріалі, під час судового розгляду досліджували листування та розмови фігурантів, зокрема повідомлення щодо оформлення дозволів і передачі коштів. Серед доказів були й матеріали листування із Сергієм Дейнеком, який раніше очолював Державну прикордонну службу України.

У справі також допитували Руслана Кравченка, який на той час очолював Київську обласну військову адміністрацію. Він пояснив суду процедуру підготовки та підписання розпоряджень про дозвіл волонтерам виїжджати за кордон. За його словами, з Анастасією Колеснік він не був знайомий, а з Людмилою Марченко зустрічався один раз на роботі.

Один із ключових свідків обвинувачення, керівник благодійного фонду, розповів у суді, що звернувся до помічниці депутатки по допомогу з оформленням виїзду волонтерів. Однак, за його словами, замість звичайної співпраці йому запропонували заплатити 6 тисяч доларів за внесення однієї особи до системи «Шлях». Згодом чоловік звернувся із заявою до НАБУ.

Окремим епізодом кримінальної справи стала історія з грошима, які Людмила Марченко викинула за паркан свого домоволодіння під час появи детективів НАБУ в липні 2023 року.

Як повідомляє Transparency International Ukraine, незадовго до обшуку Анастасія Колеснік передала депутатці частину неправомірної вигоди в сумі 2,8 тисячі доларів. Коли правоохоронці з’явилися біля будинку, Марченко намагалася позбутися грошей, перекинувши їх через паркан. Ці дії зафіксували детективи НАБУ.

Сама депутатка в суді заперечувала, що ці гроші були хабарем. Вона пояснювала, що помічниця залишила їй власні заощадження на зберігання, оскільки побоювалася, що їх може пошкодити дитина. За словами Марченко, під час появи детективів вона перебувала у стані сильного стресу й шоку, тому вирішила викинути гроші за паркан.

Анастасія Колеснік підтвердила, що залишала гроші у депутатки. Водночас під час допиту вона розповіла, що отримувала кошти за допомогу з оформленням документів для виїзду за кордон. За її словами, на таку пропозицію вона погодилася, оскільки потребувала грошей.

Сторона захисту наполягала на відсутності доказів попередньої змови між Марченко та Колеснік. Адвокати також заявляли про можливу провокацію з боку правоохоронців. Сама депутатка стверджувала, що не знала про отримання грошей її помічницею, не впливала на ухвалення конкретних рішень посадовцями та займалася виключно благодійною діяльністю.

Натомість прокурор заперечував версію про провокацію, посилаючись на результати негласних слідчих дій, досліджені листування, телефонні розмови та інші матеріали кримінального провадження.

За результатами розгляду суд першої інстанції визнав обох обвинувачених винними. Проте сторона захисту оскаржила вирок, і у квітні 2026 року Апеляційна палата ВАКС відкрила відповідне провадження.

Як повідомляв сайт «ВАКС вирішив» 21 жовтня 2026 року, в апеляційній інстанції у кримінальній справі вже проходили судові дебати. Людмила Марченко заперечувала свою провину, називала кримінальне провадження штучно замовленим і просила суд її виправдати. Її помічниця Анастасія Колеснік також просила призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі. На той момент вирок суду першої інстанції не набрав законної сили.

Таким чином, щодо Людмили Марченко відкрито апеляційні провадження у двох окремих справах: кримінальній — щодо зловживання впливом, та цивільній — щодо визнання необґрунтованими активів і їх стягнення в дохід держави.