blankНіщо так не зміцнює поліцію Черкащини, як скандали, у які вона вляпується із завидною регулярністю. Чули, як народі кажуть: «нас «довбуть», а ми мужаєм»? Тепер ясно про кого це. Про поліцію Черкащини!

Ми ж думали, що поліція, влітаючи з одного «зашквару» до іншого, висновки не робить і геть не лікується. А виявляється все не так. Поліція на своїх помилках вчиться. Ще й як! І ви, друзі, навіть не уявляєте, як останнім часом «виросла» наша поліція, як вона самовдосконалилася. От тільки не у сенсі виправлення помилок, їх попередження й недопущення у майбутньому, а у мистецтві одбріхуватись. І одбріхуватись натужно. Без фактів. Ба, навіть всупереч фактам. Це ж треба уміти аргументувати свою позицію так, щоб при цьому не назвати жодного аргументу? Або оперувати аргументами на кшталт «сам дурак»? Це вже вищий пілотаж. Аси. Метри. Куди тому Жванецькому з його гуморескою: «Мы овладеваем более высоким стилем спора. Спор без фактов. Спор на темпераменте. Спор, переходящий от голословного утверждения на личность партнера…».

І ми тут вже не знаємо, що гірше. Чи друкувати спростування, яке нічого не спростовує, чи, навпаки, ставить нові запитання, і ще більше загострювати вже поставлені? Інформувати про інформацію без інформації?

Тож, власне, про що ми?

Про статтю «Дзвону»: «У кого зброя і «корочки» – той і правий: на Лисянщині поліцейські «загубили» 100 тонн конфіскованого соняшникового насіння» та «спростування» поліції на неї, опубліковане на офіційному сайті ГУ Нацполіції у Черкаській області.

У нашій статті, нагадаємо, йдеться про те, що у Журжинцях Лисянського району поліція з кількох районів області разом тітушками зібрала і вивезла у невідомому напрямку урожай соняшників з полів, загальної площею 80 га. У ході конфлікту озброєні помповими рушницями та травматичними пістолетами тітушки, на очах і перед носом поліції і поліцейських чинів Лисянського району, кілька днів підряд погрожували розстрілом місцевим людям, били їх, а потім і обстрілювали. Внаслідок інциденту поранений двома пострілами у притул в обличчя комбайнер опинився у лікарні у важкому стані. А закінчилось все ще більшим «пердоманоклем» – безслідним зникненням понад ста тон соняшникового насіння.

Події викликали в області такий резонанс, що у Черкаській ОДА по цьому питанню провели засідання Антирейдерського штабу. Участь у ньому взяв голова Черкаської ОДА Сергій Сергійчук.

Факт зникнення урожаю виплив у ході засідання. На вимогу жителів Журжинців, які теж були присутні у залі, представники поліції відкрито заявили, що у Журжинцях відбувались слідчі дії спільно з вилученням урожаю. Вилучене насіння соняшника у кількості 16 тон передане на відповідальне зберігання.

«Ви з нас знущаєтесь? Ви забрали урожай з 80 гектарів. Там було не  16, а щонайменше 160 тон. Де решта?», – не стримались селяни.

«Таємниця слідства», – зухвало заявили «копи».

Вище викладена історія і спонукала журналістів «Дзвону» самим розібратись у ситуації. Стаття «У кого зброя і «корочки» – той і правий: на Лисянщині поліцейські «загубили» 100 тонн конфіскованого соняшникового насіння» – звіт журналістів про результати розслідування.

Реакція ГУ Нацполіції України у Черкаській області не забарилась. І шляхом не складних логічних обрахунків колектив «Дзвону» зрозумів, що поліція Черкащини не погоджується з фактами, викладеними у публікації.

Наводимо оригінальний текст цього «шедерву» без правок та скорочень:

«Інформація щодо зникнення 100 тонн конфіскованого соняшникового насіння на Лисянщині не відповідає дійсності.

У мережі Інтернет опублікована стаття з назвою «У кого зброя і «корочки» – той і правий: на Лисянщині поліцейські «загубили» 100 тонн конфіскованого соняшникового насіння». Вказана інформація не відповідає дійсності.  

Слідчим управлінням ГУНП в рамках кримінального провадження, зареєстрованого за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України у вересні 2020 року проводилися слідчі дії, санкціоновані судом на трьох земельних ділянках, розташованих в адміністративних межах Журженецької сільської ради Лисянського району Черкаської області, які відносяться до земель історико-культурного призначення. В ході слідчої дії виявлений на цих земельних ділянках врожай сільськогосподарських культур, вилучений як речовий доказ у провадженні з дотриманням вимог кримінального-процесуального законодавства. В подальшому, на вилучений врожай судом накладений арешт з метою збереження речових доказів на час досудового розслідування.

При цьому, на момент розгляду клопотання про арешт вилученого врожаю сільськогосподарських культур, орган досудового розслідування надав до суду відомості про осіб, які можуть претендувати на даний врожай. Судом дані особи викликалися, однак в судове засідання не з’явилися. 

На даний час органом досудового розслідування не встановлено осіб, які мають право на вилучений врожай сільськогосподарських культур і жодна особа не зверталася з будь-якими заявами до поліції, як законний володілець вилученого врожаю. 

Що стосується заяв фермера с. Журженці Лисянського району Черкаської області, який повідомляє у вказаній вище публікації про причетність поліцейських до крадіжки вилученого врожаю, такі заяви жодного підґрунтя не мають, оскільки слідчими під час вилучення врожаю документально та технічно зафіксована його фактична кількість і передача на відповідальне зберігання юридичній особі, яка залучена у кримінальному провадженні в якості спеціаліста. В правовій державі, такі заяви повинні бути предметом розгляду уповноважених правоохоронних органів з наданням заявником відповідних доказів на підтвердження своєї заяви про вчинення злочину поліцейськими, а не просто робити публікацію на сторінці в соціальній мережі з метою дискредитації поліцейських. Згаданий фермер, під час його допиту у кримінальному провадженні, категорично заперечив наявність в нього прав на вилучений врожай соняшника, про який йдеться в публікації. Також, на даний час жодна особа не зверталася до суду із заявами про скасування арешту на врожай, як його законний володілець.

Досудове розслідування триває, слідчими встановлюється точна сума заподіяних державі збитків, внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок історико-культурного призначення.

Сектор комунікації поліції Черкаської області».

А тепер по суті.

У спростуванні поліції немає ні слова про те, скільки поліцейські фактично вилучили насіння з полів у Журжинцях. Як партизан на допиті у гестапо, поліція мовчить і про те, чому на зберігання віддали тільки 16 тонн і куди зникло понад 100 тон насіння, яке, зі слів тих же поліцейських, при охороні поліції і поліція ж відвезла на зберігання? Насіння  що, злузали поліцейські, поки везли? Чи може знову миші, які вже якось зстрощили всі запаси Держрезерву? Адже і зовсім не обізнаний із інформаційними технологіями чоловік може забити в Google, скільки насіння соняшника збирають із одного гектара землі, і отримає відповідь, – від 1,5 до 3.5 т/га. А якщо це помножити на 80 га – то й вийде названа селянами цифра приблизно у 160 тонн.

З публікації ясно, що тітушки, які допомагали поліції збирати урожай, були озброєні помповими рушницями. Чому немає інформації про вилучені стволи і їхню кількість?

Тітушки били і обстрілювали Руслана Коваленка. Робили це 29 серпня, 2 і 3 вересня, і кожного разу на очах у поліцейських та у присутності начальника лисянського відділу поліції та його заступника. Чому поліцейські не зупинили протиправні дії цих, типу «громадських активістів»? Своїх не чіпаємо? – Так панове поліцейські?!

А тепер про тітушок. А чому, власне, у слідчих діях поліції на місці події разом з поліцейськими брали участь сторонні особи – ті «громадські активісти»? Це що – така нова практика? Зігнати на поле півсотні озброєних вогнепальною зброєю «понятих», з числа професійних кікбоксерів, – це вже щось нове у практиці ведення досудових розслідувань.

А тепер трішки арифметики, яка допоможе знайти відповідь, чому поліція так уперто відмовчується на поставлені запитання. Ось вам задачка: як вказано на сайті компанії “НІБУЛОН”, вона закуповує насіння соняшника від товаровиробника за ціною 13 тис грн за тонну. То скільки коштує понад 100 тон насіння, яке зникло з 80 га землі у Журжинцях? Може, вирішувати цю задачку – вже пора взятися НАБУ?

Поліна Котова