Підпільний мільйонер Корейко із знаменитого роману Ільфа і Петрова “Золоте теля”

Як заробляти мільйони, сидячи удома на дивані? Таке питання часто вигулькує на сумнівних рекламних блочках в інтернеті, тому мало хто вірить, що таке можливе у реальному житті. А виявляється – такі «підпільні мільйонери Корейки» живуть серед нас! І не в якихось суперхлібних структурах у столиці, обклавшись супервпливовими зв’язками, а набагато ближче! Наприклад, у бідному і занедбаному Чигиринському районі.

Так, останні кілька десятиліть у цьому краї функціонує Національний історико-культурний заповідник «Чигирин». Ну, «функціонує» – це занадто гучно сказано. Швидше, на ладан дихає, бо, як ми вже писали, об’єкти, що йому належать, тихо розвалюються без ремонтів, догляду та охорони. Коли питаєш у небагаточисельних працівників, чому така сумна картина у тій же резиденції Богдана Хмельницького у Чигирині чи з тим же легендарним дубом Залізняка, – відповідь одна: тотальне безгроршів’я. І схоже, ті добросовісні жіночки, що продають копійчані квиточки на відвідини пам’яток, справді вірять у цю легенду. А от, що то суцільні байки «для бідних», – свідчать документи, які можна знайти у відкритому доступі.

blank

Так нині виглядає резиденція Богдана Хмельницького. Ще трохи – і завалиться

blank

Візьмемо хоча б декларацію керівника заповідника Василя Полтавця. Як написано в документі за 2020 рік, який посадовець подав на НАЗК 11 березня цього року, зарплата його за минулий рік складала 605 тисяч 261 гривню! Тобто більше 50 тисяч гривень на місяць! І сума ця, як свідчать декларації за попередні роки, – практично не змінюється. І заповіднику він обходиться у ще більшу суму, бо за цю зарплату установа виплачує кругленьку суму податків. А ще ж пан Полтавець отримує непогану пенсію, наприклад, за 2020 рік – 161 тисячу 806 гривень, тобто десь по 13 з половиною тисяч щомісяця, має рахунки в банках із смачненькими сумами гривень та євро, недобудований будинок у Чигирині, що є власністю дружини. При цьому на показ свої статки керівник заповідника не виставляє, бо роками їздить на «Toyota Corolla», 2014 року випуску. То чим вам не легендарний літературний персонаж із роману Ільфа і Петрова, що старанно приховував гроші вдома «під матрацом»?

blank

Але в питанні роботи заповідника більше обурює не сама захмарна зарплата Полтавця, що сидить на цій посаді із «початку часів», а, власне, його діяльність. Вірніше, відсутність діяльності. Адже маючи таке солідне державне забезпечення керівник установи міг би тижнями із столиці «не вилазити», щоб вибивати для заповідника державні гроші, брати участь у всіх можливих грантах та проєктах, щоб залучити на Чигиринщину додаткові фінанси, оббивати пороги потенційних спонсорів та меценатів. Однак такої гіперактивності Василь Іванович не виявляє. Більше того, навіть коли на об’єкти заповідника приїжджають із візитами посадовці рівня голови Черкаської ОДА чи керівника штабу збройних сил України, може їх навіть особисто не зустрічати. А навіщо? Напевне, пан Полтавець із такою зарплатою відчуває себе набагато більшим цабе, ніж ті візитери.

І що дивно, на безініціативне «просиджування» державної посади цим пенсіонером ніхто не звертає уваги і не робить зауважень! Навіть тоді, коли він робить цікаві «пропуски» у власних деклараціях! Наприклад, як свідчить реєстр юридичних осіб, Василь Полтавець є співзасновником та керівником щонайменше трьох комерційних структур: ТОВ «Чигиринінвест-Епос», ТОВ «Козацька спадщина» та Благодійного фонду розвитку Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». А такі відомості обов’язково відображаються в деклараціях! Навіть якщо там не було жодного руху коштів, хоча в це, звісно, мало віриться. І що ви думаєте, правоохоронці зробили Полтавцю хоч якесь зауваження? Ні. Задало кілька незручних запитань Василю Івановичу його начальство? Також ні. Усіх все влаштовує.

blank blank blank blank blank blank

От тільки на фоні жирних заробітків керівника сам заповідник занепадає. І це – не просто сумно, це – злочин.

Поліна Котова