1 жовтня у Верховній раді зареєстрували законопроєкт, який може зобовʼязати учнів і вчителів говорити українською не тільки під час занять. Нині очікують на його розгляд у профільному комітеті.
Авторка документа, народна депутатка від партії “Голос” Наталія Піпа, зазначила, що ухвалення такого закону дасть змогу обмежити використання російської мови на перервах, у їдальні та в приватних розмовах на території школи. Чи готові до цього в черкаських школах — дізнавалося Суспільне.
П’ятикласник однієї з черкаських гімназій Олексій Борщов розповів: суржиком, українською чи російською — якою мовою грати у квача їм однаково:
“По-різному буває. Граємося в «доганялки» або в телефоні. Коли читаємо тексти, то тільки українською, а так можемо і російською щось сказати”.
До української завжди повертаються на уроках. Учителька української мови та літератури Маргарита Ратушна розповіла: вжиті учнями слова російською чи суржиком, вона виправляє:
“Я зазвичай намагаюся підказати. Бо якщо це буде насаджено, що тільки так і ніяк інакше, мені здається, це викличе супротив. Це моя робота: підказувати дітям, як сказати відповідно до норм української мови”.
Законопроєкт стане доповненням до чинного Закону “Про освіту”. Мати двох учнів гімназії Інна Кушнір таку ініціативу підтримує:
“Ми ніяк не можемо обмежити школярів, особливо старшого віку, від споживання інтернет-продукту. Але ми, як батьки, маємо привчати дітей говорити українською”.
За словами директорки гімназії Ірини Топчій, цей законопроєкт ще раз підкреслює позицію українців щодо мови агресора. Втім, не вирішує питання статусу російської мови остаточно:
“Звісно, в нас багато сімей з інших регіонів, то вони російськомовні. Ці діти звикли в побуті спілкуватися російською. Тому я не можу сказати, що це питання вирішене остаточно. Але ми над цим працюємо, звертаємо на це увагу. Якщо це буде силою, то чим ми тоді відрізняємося від тих, хто змушував нас свого часу забувати рідну мову. Про штрафування і покарання взагалі не має ітися”.
Карати або штрафувати дітей та батьків законопроєкт на меті не має. Так уточнила на своїй сторінці у фейсбуці авторка законопроєкту Наталія Піпа. Натомість для вчителів, які послуговуються російською, штрафи мають бути передбачені чинним законом “Про освіту”.
Яна Лучкова зі своїм сином Марком переїхали до Черкас із Харкова. Спілкуються лише українською з початку повномасштабної війни, розповіла вона:
“Я розуміла, що так правильно. Таке відчуття було, навіть не в голові, а тут (в серці – ред.), що я роблю правильно. Так мало бути насправді”.
Діти, додала вона, переходять на українську поступово:
“Він звик маму чути все життя російськомовною, а тут мама розмовляє українською. Це мало, так би мовити, клацнути в голові, мало прийти усвідомлення: чому ми це робимо чи хтось це робить”.
Сам Марк зазначив, що переходити на українську було складно, але йому це вдалося:
“Якось незвично і трішечки складно, але я якось звик. У школі і зараз розмовляю українською”.
На думку начальника управління освіти області Валерія Данилевського, до змін черкаська освіта готова.
“Цей процес незупинний, він буде рухатися. Швидко чи повільно — це вже як визначить законодавець. Я вважаю, що чим швидше, тим правильніше. Скільки української мови — стільки і території, скільки російської мови — стільки та території окупанта. Ми воюємо, ми на межі своїх сил, і кожне російське слово — на допомогу окупантам”, — додав він.
Нині законопроєкт знаходиться на опрацюванні у профільному комітеті.
КОМЕНТАРІ