Після розлучення чоловік із жінкою не могли дійти згоди про те, як виховувати спільного 6-річного сина. Про це інформує прес-служба Апеляційного суду Черкаської області.

На Звенигородщині до районного суду звернувся чоловік із позовом, у якому просив визначити способи його участі у вихованні дитини, встановивши дні та години зустрічі.

За словами позивача, його колишня дружина уникала спілкування, а згодом взагалі переїхала і приховувала адресу свого проживання. Не зважаючи на те, що розпорядженням Звенигородської РДА було встановлено дні та години зустрічей батька з дитиною, мати дитини продовжувала чинити йому перешкоди. Аргументуючи тим, що його спілкування з сином спричиняло дитині душевні страждання, оскільки син постійно питав та просився до тата.

До державних органів влади зверталася і мама дитини. Так, при розгляді справи в суді першої інстанції представниця служби у справах дітей Звенигородської РДА повідомила, що свого часу вони розглядали заяву жінки про обмеження спілкування її сина з батьком. На додачу представниця органу державної влади зазначила, що дитина психологічно до тата дуже прив’язана.

Рішенням Звенигородського районного суду позов чоловіка задоволено. Відтак батько з сином зможуть проводити разом двічі на місяць вихідні, а також липень місяць кожного року без обов’язкової присутності матері та за умови задовільного стану здоров’я дитини.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, мати подала до суду апеляційну скаргу. Утім, колегія суддів апеляційного суду Черкаської області дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції спосіб участі батька у вихованні дитини з урахуванням бажання та віку дитини буде відповідати інтересам її повного, всебічного та гармонійного розвитку. Апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Звенигородського районного суду про визначення способів участі у вихованні дитини – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її  прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.