Краса, що лікує. Саме так можна сказати про започатковану депутатами Черкаської обласної ради акцію, в рамках якої територію черкаського дитячого санаторію «Сосновий бір» озеленили магноліями, сакурами, лавандою, гортензіями і рокитами.
До акції, що її започаткували депутати від ВО «Черкащани», приєдналися їхні колеги з інших фракцій.
Як зазначив голова обласної ради Анатолій Підгорний, бюджетних коштів на захід витрачено не було, кожен з депутатів придбав «своє» дерево, яке особисто посадив і за яким доглядатиме і надалі. Також він підкреслив, що озеленення «Соснового бору» триватиме і надалі.
«Наш захід – він про життя, про майбутнє нашої України, – переконаний депутат Черкаської обласної ради від ВО «Черкащани», знаний в області аграрій Олександр Воскобойнік. – З самого початку війни наша партійна організація та НВФ «Урожай», який я очолюю, допомагають нашим воїнам. Але не менш важливо дбати про майбутнє, тобто про дітей».
Олександр Воскобойнік розповів, що практично «взяв шефство» над дітьми, які відпочивають та лікуються у «Сосновому бору». Дітлахи отримують подарунки від депутата, відвідують майстер-класи, концерти, тощо.
Цього дня Воскобойнік посадив магнолію, каже, що сорт дерев такий, який цвіте двічі на рік. А це значить, що вже влітку маленькі пацієнти «Соснового бору» милуватимуться квітами.
Долучився до посадки дерев і Ярослав, який переїхав з окупованої Луганщини. Хлопець каже, що у Черкасах йому подобається. Дерево він посадив уперше в житті.
«На даний час «Сосновий бір» – це єдиний заклад в області, який приймає на лікування дітей. Зазвичай мова йде про дітей з громад області, що проживають у малозабезпечених сім’ях, з складними життєвими умовами. Крім того, в санаторії проживають люди, які виїхати з прифронтових регіонів. Всього переселенців у «Сосновому бору» проживає близько 80 осіб. Це люди, діти, яким немає куди повертатися, тому колектив санаторію робить все можливе, аби вони почували себе тут, як удома. А завдяки допомозі благодійників це робити значно легше», – переконаний директор санаторію Володимир Орленко.
Варвара Горова
КОМЕНТАРІ