Черкащанка Ольга Мельник сортує все: від упаковок з-під молочних продуктів — до касових чеків і обгорток цукерок. Завдяки цьому заощаджує 30% бюджету. Також її ідею підтримали мешканці ОСББ і вони разом спрямовують отримані від переробки гроші на закупівлю дронів для захисників. Як довго тримає відходи вдома та навіщо завела хробаків на кухні — розповіла в інтерв’ю Суспільному.

Екоактивістка і громадська діячка Ольга Мельник займається сортуванням сміття понад 20 років. Професійно сортує понад п’ять років. Разом із жителями Черкаської області вона прибирає території, і разом вони здали вже більше ніж 20 тонн сміття. А вдома миє пакети з-під кефіру і молока та збирає відходи в холодильнику та на балконі.

Пані Олю розкажіть, що і як сортуєте?

Сортую дуже багато фракцій, все, що можна знайти вдома. Майже. Для себе я вирішила: дотримуватимуся принципів сортування та зовсім нічого не викидати. Основні такі фракції, які ми ділимо – це метал, папір, і є органічні відходи. Тобто це на все, що я пропоную ділити, в принципі, всім мешканцям, але з однією умовою — органічні відходи ви викидаєте в окреме відро. І тоді все, що ви утворюєте, це сухі відходи, які можуть зберігати тиждень, місяць, пів року у себе вдома. Вони не будуть вам заважати, вони не будуть мати запаху. І ви будете бачити, скільки ви викидаєте неправильно, або скільки ви їжі не доїдаєте, скільки ви, можливо, пакетиків того самого кетчупу, майонезу не використовуєте правильно.

Ви рахували, скільки у вас це виходить? Зекономити користуючись з того, що ви сортуєте?

Ну, скажімо так, від того, що було пʼять років тому, це десь більше ніж 30% бюджету на харчування.

А скажіть, чи можливо все відсортувати? Чи є продукція, яка не сортується, оскільки не має подальшої переробки?

Звісно, є. Навіть фантики від цукерок, оскільки я їх збираю вже більше ніж чотири роки для одного зі своїх проєктів, вони не мали позначки PP5, це переробний пластик. Дуже багато продукції, яка йде з-за кордону, вона теж не має позначок взагалі. І тепер я досить таки свідомо купую всі товари. Відповідно, я не буду купувати, якщо там немає конкретної позначки. Це трикутник переробки. Він може бути чорний, і якщо він зелений, це буде означати, що ця продукція виготовлена вже з переробної сировини.

А якщо дійсно ця продукція вже була перероблена, це остаточна її варіація? Чи скільки разів ще можна переробити, щоб потім використати повторно?

Скажімо, папір переробляється до шести разів. Тобто картон, папір. Туалетний папір – це вже майже остання фракція переробки паперу. Остаточна фракція переробки паперу – це лоточки з-під яєць, але дівчата навчилися їх за період бойових дій використовувати як розпалювачі, тому важливо не викидати їх і не вкласти їх, до макулатури, тому що вони тут і не йдуть. Але це гарна штука для розсади. Тобто її можна перевикористати. І якщо ви використаєте для розсади, в ньому можна садити в ґрунт, і це буде добре, тому що це целюлоза. Тобто це не є сміття, але це вже остання фракція переробки, більше не можна переробити.

Якщо ми беремо про метал, то метал переробляється багато разів. Пластик так само має, залежно від того, чи це ПП-2, та, що є на кришечки, чи це пластик прозорий, теж він має багато циклів переробки. І те, що переробляється взагалі до тисячі разів — це наше скло. Скло тепер можна переробляти завжди. І бити, наприклад, навіть якщо бити скло, якщо ми беремо биті банки, биті пляшки з-під якихось напоїв, — воно переробляється.

Які відходи не можна переробити?

Якщо ви розбили вдома кришталь, або дзеркало, — це є непереробний матеріал. І тут вже питання, що з ним робити далі. Мої знайомі знайшли спосіб його перевикористання в інших умовах. Коли вони будуються, вони закладають його в фундаменти.

Чи ви якось готуєте відходи до сортування?

Так, наприклад, пакети від молочних продуктів я мию. Після миття посуду закривається злив, набирається вода і туди кладуться пакети. До того вони трошки сполоснулися водою. І вони там відкисають. Це може бути на ніч, на годину, залежно від того, яка це продукція. Це пластик, який переробляється. Це можна здати на переробку. А от кетчуп, майонез з Нового року — от вони лежать і чекають поки я їх помию. Я уникаю таких покупок. На заміну купую продукти в жерстяних банках. Беру переважно такі, щоб здати потім на окопні свічки. Тільки ті, що я можу відкрити руками. Також я зараз певний продукт купую тільки в скляних баночках. Їх можна відвезти батькам або на переробку віддати.

Макулатура – це звичка. У мене все, що утворюється на кухні, складаються окремо, ну, тобто, всі отакі навіть листочки невеличкі, кладуться.

Знаю, що у вас компостуванням також займаються хробаки, так?

Хробаків завела мені знайома моя одногрупниця з Києва. Розказала, що в неї, і що виходить дуже класна штука, тобто природний біогумус, ним можна підживлювати рослини. Тобто економія в тому, ти не купляєш ніяку підживку для рослин і ти їси стовідсотковий екологічний продукт. Я їх купила, привезла батькам, кажу: тримайте. Вони їх тримали спочатку в великій такій балії. У них щось не вийшло. Тоді вони мені нічого не кажуть, що викопують величезну яму, закидають туди хробаків, закидають туди листя, органіку і кажуть «ну знаєш, мабуть, вони вже пропали, ми просимо вибачення». Я не пам’ятаю скільки там було, але я думаю, що зараз їх біля мільйона в тій ямі. Це велика яма і коли вже ми почали діставати той біогумус, який там був, рослинність росте в рази більша, яскравіша і реально ми її не підживлюємо ніякою хімією.

Власне, вас як людину, яка миє пакетики з-під кефіру і соку, заводить в домах хробаків, вас як розуміють? Ваші друзі, знайомі, вони підтримують ваші інтереси?

У мене навіть замовляли вже на комерційній основі хробаків, але поки що я відмовила, тому що їх у мене трошечки. Я хотіла дослідити, наскільки це можливо — тримати вдома. Перший раз я їх залила водою, вони не витримали. Другий раз вони почали тікати по квартирі. Але, коли вже я відпрацювала, то в мене вони прижились. Єдине, що не раджу, у квартирі класти картоплю. Залишки картоплі, вони товсті, вони зразу чорніють, вони скручуються. Підсушувати — це трошки проблематично. Це не для хробаків їжа, скажімо так. Але хробаки дуже унікальні тим, що в них можна робити моногодування. І я знаю такі приклади, коли їх годують, наприклад, тільки заваркою.

Скажіть, як довго відходи зберігаються у вашій квартирі? Ви часто ходите відносити на сортування, чи викидаєте ви на смітник?

Органіка, їй нічого не буде десь приблизно місяць. Місяць можна накопичувати її в квартирі. У мене відро стоїть в холодильнику. На балконі — в зимовий період. Чесно скажу, запаху не було.

Пані Олю, у підвал вашого будинку є місце, куди мешканці приносять відходи. Розкажіть, як ви сортуєте?

В даному підвалі ми зараз сортуємо в основному макулатуру. Там далі трохи стоїть скло, яке збирається. І раніше тут стояли пет-пляшки. Наразі їх збирається така величезна кількість, особливо флаконів з-під мийних засобів, що ми перенесли ще в один підвал. Тут є навіть папір, який приносять з сусідніх будинків і сюди віддають, тому що вони знають, що це піде все стовідсотково на переробку.

Чи всі матеріали можна переробити? Які з них неможливо, які вважаються небезпечними?

Небезпечними це вважаються батарейки, які я взяла з собою, тому що я їх збираю у себе в квартирі. Але у нас є пляшка, яка стоїть в кабінеті голови ОСВБ, куди всі мешканці приносять батарейки.

Небезпечними також є бластери від ліків та всі лампочки, які у нас є в квартирі, це є небезпечні відходи.

Я читала на вашій сторінці у Фейсбуці, що ви переказували гроші з сортування на закупівлі для Збройних Сил України. Якби мешканці вашого будинку, скажімо, кожна квартира сортувала сміття належним чином, скільки можна було б заробити і що можна було б купити за ці гроші?

Так, я переводила це в дрони. Якби ми сортували, скажімо, цілими мікрорайонами, я думаю, що так мінімум один-два дрони на місяць би могли купляти. Наприклад, в Черкасах ОСББ є, які заробляють до трьох тисяч гривень на відходах у місяць.

На завершення, скажіть, чи складно сортувати і, чи кожен може це зробити в умовах свого середовища?

Я думаю, всі, хто мають бажання, повинні просто сортувати, тому що вимога на сьогодні нашого навколишнього середовища така, що ми дихаємо кожен день нашим повітрям, ми споживаємо воду і ми користуємося рослинами, які виросли на наших ґрунтах. Наразі у нас є 100% забруднення всіх цих складових. Тому кожна людина може вплинути на покращення нашого повітря, нашої води, стану нашої землі, просто відсортовуючи відходи.