Православні 22 березня відзначають свято 40 святих в честь пам’яті Сорока Севастійських мучеників, що прийняли жорстоку смерть в ім’я християнської віри. В народі це свято називають «Сороки» чи «Жайворонки».

Пам’ять Сорока мучеників належить до кола найбільш шанованих свят.

Історія свята

Історія свята відсилає до 320 рік, коли 40 воїнів римського легіону — найкращі воїни давньоримського імператора Ликиния, який був язичником і жорстоким гонителем християнства, поблизу міста Севастія (нині — турецький р. Сівас) відмовилися відректися від християнства і загинули мученицькою смертю на Севастійському озері.

Звичаї і традиції у свято 40 святих

У цей день обов’язково йдуть до церкви і ставлять 40 свічок, моляться, дякують Богові за все, просять захисту від негараздів, хвороб, б’ючи 40 поклонів.

Перед іконою 40 святих моляться:

про духовну допомогу у важку годину гоніння й ув’язнення;

про зміцнення сили духу, щоб гідно перенести випробування;

жінки – про те, щоб їхні рідні чоловіки благополучно і скоріше повернулися з далекої дороги.

Господині обов’язково печуть 40 булочок у формі пташок. У різних регіонах України вони мають назви птахів — сороки, жайворонки, буслики. У народі вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід.

Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо. Казали: Нині сорока — іменинниця. Сорока, якщо не турбувати її та не руйнувати гнізда, виступає своєрідним оберегом дому, біля якого живе. Етимологічно слово сорока пов’язане зі словом сорок, тобто народ вважає, що сорока охрещена на день сорока святих. На сороки прийнято запрошувати в будинок близьких людей: чим їх більше буде, тим краще. У будинку повинно бути шумно і весело.

Також часто пташечок нанизували на невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки і так запікали.

Їх розвішували на деревах у саду, дарували сусідам або ж роздавали дітям — щоб у господарстві свійська птиця здорова була.

Дуже популярним вважався обряд “топтати ряст”. Наші предки вірили, хто навесні зміг “потоптати ряст”, той буде щасливим і здоровим протягом всього року. Саме тому виходили на природу і шукали першу зелень. Також приговорювали: “Топчу, топчу ряст, ряст. Бог здоров’я дасть, дасть, і на той рік діждати рясту топтати”.

Традиційні розваги на свято 40 святих

В деяких селах збереглася традиція 22 березня гойдатися на гойдалці — чим сильніше розгойдатися і злетіти вище, тим врожайніший буде рік, а люди стануть щасливішими.

Гарна традиція в свято весни — прикрашати дерево паперовими квітами, яскравими стрічками, дзвіночками. Весна неодмінно побачить таке диво і обов’язково прилетить до нас, прожене обридлу зиму і вступить у свої права. Дерево проносять по селі і встановлюють в тому місці, де вирішили накликати весну. Навколо дерева водять хороводи, співають пісні про весну.

Що не можна робити у День сорока святих

У цей день не можна працювати фізично, а також займатися прибиранням житла. Також не можна їсти м’ясо, рибу, яйця, як і під час усього Великого посту.

Не можна прати, шити або щось ремонтувати. У День сорока святих не можна позичати гроші. Окрім цього, не можна гніватися, злитися та лихословити.

Прикмети у свято 40 святих

У народі 40 святих пов’язано з початком весни і кінцем зими, тому у цей день слідкували за погодою: якою вона буде 22 березня, такими будуть і наступні 40 днів.

Якщо прилетять птахи — скоро буде дуже тепло.

22 березня синиця заспівала — тепло ворожить.

Випав сніг — до холодів на Великдень.

Хмарно і мороз — скоро буде тепло і можна сіяти.

Хороша погода — до урожаю гречки.

Дружно тане сніг — до активної повені й буйних трав.

Яка погода на Сорок святих — така й у Петрівку (12 липня).

Опади і мало сонця — не буде повені, влітку не очікується тривалих злив, а осінь буде сухою.