Вчора у Черкасах сталася непересічна подія. Головний кафедральний собор у місті Черкаси, що підпорядковувався  московському патріархату, перейшов до Православної церкви України. Коли ж був збудований цей собор, чим відомий парк де він знаходиться – читайте далі.

Загальна інформація 

Cвято-Михайлівський кафедральний собор є найбільшим православним храмом на території усієї України.

Його почали будувати в 1994 році, а завершено будівництво було лише в 2002 році. Собор було зведено на території Першотравневого парку (наразі парк носить назву “Соборний”). Виконаний у візантійському стилі, переважно з цегли. Архітектором собору виступив нині покійний Митрополит Черкаський і Канівський владика Софроній, він же керував процесом возведення кафедрального.

Особливістю собору є те, що він має 4 приділи (приділ, бічний вівтар — невелика прибудова з південного чи північного боку до православного храму або спеціально виділена частина його, що має додатковий вівтар з престолом та іконостасом для окремих богослужінь):

– центральний на честь архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил Безплотних,

– правий на честь пророка Іллі,

– лівий на честь святого Миколая,

– нижній на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Якщо говорити про фізичні параметри об’єкту, то вони дійсно вражають: у висоту собор складає 74 метри, у довжину – 58 метрів, а в ширину – 54 метри.

За своїми габаритами Свято-Михайлівський є четвертим у світі православним храмом.

Такі колосальні розміри дозволяють собору вміщувати до 12.5 тисяч людей.

Які церкви були попередницями Свято-Михайлівського собору

Століття тому на території парку, де розташовується Свято-Михайлівський кафедральний собор, було найбільше в Черкасах кладовище, яке було зруйновано із приходом до влади більшовиків.

На місці старого кладовища розташовувалось дві церкви.

Перша – Свято-Георгіївська церква, яка за походженням була військовою. Річ у тім, що храм було побудовано в роки Першої світової війни на території цвинтаря, де, як правило, ховали загиблих у боях. Грошей на возведення церкви тоді ще Російська імперія не виділяла, саме тому храм було побудовано виключно за кошти черкащан. У 1933 році Свято-Георгіївська церква була назавжди закрита, а згодом – пограбована.

Другою церквою на території цвинтаря була Свято-Успенська церква, яка знаходилася саме на місці сучасного Свято-Михайлівського собору. Як і Свято-Георгіївська, із встановленням СРСР Свято-Успенська церква почала занепадати. Священиків церкви було розстріляно і там же поховано. Місцева міліція перестала пускати вірян на територію кладовища.

Історія створення та розвитку Свято-Михайлівського собору

Після відновлення в 1992 році Черкаської єпархії Московського патріархату почалися обговорення щодо возведення в місті Черкаси власного кафедрального собору. Возведення собору тривало 8 років, 6 із яких будівельники займалися основним приміщенням, а ще 2 – оздобленням внутрішньої та зовнішньої сторін собору.

На будівництво собору було витрачено немало коштів. На початку 90-х років місцева влада (та й загалом Україна) не володіла достатньо широкими бюджетами, аби дозволити собі будівництво масштабних проєктів. Як потім зізнавалися місцеві черкаські політики, у лихі 90-ті за територією парку було абсолютно нікому слідкувати. Тоді про намір орендувати Першотравневий та збудувати на його території кафедральний собор заявили представники УПЦ МС – місце влада погодилася.

Урочисте відкриття Свято-Михайлівського кафедрального собору відбулося 9 серпня 2002 року. Тоді храм було освячено, а це означало, що тепер собор відкритий і для простих вірян.

Історія парку, на території якого знаходиться Свято-Михайлівський собор

Протягом 19 та на початку 20 сторіччя на місці парку функціонувало найбільше кладовище в місті Черкаси. Внаслідок лютневої революції 1917 року, результатом якої стали крах Російської імперії та встановлення на теренах сучасної України режиму СРСР, цвинтар почав помітно занепадати. На хвилі розбудови комуністичної держави, де будь-яка пропаганда релігії заборонялася, кількість містян, що відвідують цвинтар стабільно зменшувалась.

Як наслідок, на кладовище було безлюдним, чим охоче користувалися безпритульні, п’яниці та інші маргінальні особи. Вони зайняли всю територію цвинтаря, утворивши таке собі гетто, де рівень злочинності був чи не найвищим у місті. Тимчасові жителі кладовища відкривали могили в пошуках дорогоцінностей, руйнували склепи та грабували пересічних черкащан. Із таким становищем справ радянській владі треба було якось боротись.

Саме так у другій половині 1940-х років виникла ідея побудови на місці занедбаного кладовища Парку культури і відпочинку ім. Першого травня. Роботи почались невідкладно і першою справою, за яку взялися будівельники – руйнація церков на території кладовища. Після цього довелося повністю знищити цвинтар: могили, хрести, пам’ятники і таке інше було зрівняно із землею. Завершили побудову Першотравневого парку в 1954 році, який проіснував до здобуття Україною незалежності.

У 2024 році парк Соборний було передано на балан КП “Дирекція парків”.