Понад рік тому у Черкасах запланували реконструювати площу перед драматичним театром. Оскільки його ремонт і так є непідйомним для обласного бюджету, площу біля театру вирішили реконструювати за кошти інвестора, який у подальшому й утримуватиме її. Підприємець, натомість, отримає землю, де зможе звести кафе та павільйон для продажу квітів, пише “hromadske.tv Черкаси”.

Торік у травні профільна робоча група при облдержадміністрації дала старт конкурсу проектів з реконструкції площі. Зважаючи на тривалість будівельного сезону, конкурс вирішили провести у стислі терміни. До проектів висували дві вимоги: нові споруди мали гармоніювати з архітектурним виконанням театру, а інвестор мав бути готовий провести реконструкцію площі за кілька місяців.

Відбирала проекти-переможці робоча група при Черкаській обласній адміністрації. До її складу увійшли представники обласної, міської влади та театру.

«Кожному проектному ескізу призначили номер, тож ми оцінювали тільки дизайн та виконання. Ми обрали переможця, і тоді ж готові були оприлюднити результати конкурсу, але зіткнулися із земельною колізією. З того часу триває процес оформлення правокористування земельною ділянкою біля театру. Поки це питання не узгодять, до робіт приступити не можна», – розповідає директор департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства ОДА Сергій Демиденко.

Після оформлення необхідних документів робоча група збереться ще раз, після чого ескізний проект оприлюднять. За словами Сергія Демиденка, протягом місяця після оприлюднення проекту чиновники збиратимуть від черкащан зауваження.

Такі споруди встановлять по боках театру – на вулицях Симоненка і Дашкевича. Ескізний проект ще коригуватимуть

«Ескізів було п’ять. Окрім них, були і ті, що ми не розглядали, бо вони не відповідали вимогам. У підсумку обрали проект ТОВ «Арт-текс+». Вони запропонували дизайн будівель, які гармоніюватимуть з театром. Із самого початку було обумовлено, що інвестор може вести на площі тільки три види діяльності, збудувавши там кафе, сувенірну лавку або павільйон із квітами. Жодних гральних автоматів там не буде», – зазначає директор департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства ОДА.

У конкурсі брали участь ТОВ «Янтар-Черкаси-3», ПП «Інвестиційно-будівельна компанія «Апостол». Місцеву компанію «Арт-текс+», яка реконструюватиме площу перед театром, зареєстрували за місяць до проведення конкурсу – у квітні 2017 року. Одна із засновниць фірми, Наталія Сідорова, є приватним підприємцем і за останні роки отримала майже чотири мільйони гривень з бюджету на ремонт доріг, з них півмільйона – цьогоріч.

Дані порталу z.texty.org.ua

В ОДА зазначають: якщо найближчим часом земельне питання вдасться вирішити, роботи на площі можуть завершити до кінця осені. Оптимістичним може бути і прогноз щодо самого театру. Якщо гроші прийдуть вчасно, під кінець року театр вже зможе приймати глядачів. Наразі тут залишилися внутрішні роботи з облаштування приміщення. Загалом же відновлення театру обійшлося у 52 мільйони. Це кошти Державного фонду регіонального розвитку, області та міста.

Нас без нас одружили

Процес внутрішнього і зовнішнього облаштування театру був досить жорстко розпланований. Таку затримку із оформленням землі в ОДА не передбачали. Поспішаючи вкластися в терміни, чиновники не поцікавилися думкою жителів міста.

«Оглядовий майданчик на дамбі, корабель у парку Хіміків, стела «Я люблю Черкаси», забудова Митниці та Соснівки, а тепер і площа перед театром – все це одного поля ягідки, і проблема в тому, що у нас немає міського діалогу. Тому ми з Вікторією Феофіловою запропонували провести цикл консультацій, перезапустити конкурс з технічним завданням, яке б більш повно враховувало інтереси людей, котрим ця площа важлива. На жаль, гальмувати будівельні роботи для налагодження міського діалогу не готові були ні чиновники, ні керівництво театру. Нам сказали: ні, ми працюємо за іншим форматом, ми вже посеред процесу – у березні вже має відбутися урочисте відкриття площі», – зазначає громадський діяч Іван Подолян.

На думку Івана Подоляна, громадські консультації просто необхідні для того, щоб зробити гідний публічний простір, який влаштовує якщо не всіх, то принаймні більшість. Максимально ідеальний механізм вивчення думки у Черкасах вже апробували, коли взялися за відновлення літнього театру у парку «Сосновий бір».

«Принцип був такий: ми підняли в інформаційне поле проблему, що у нас у парку є місце, яке можна зробити класним. Почали збирати кошти, провели кілька фестивалів, зробили інформаційну кампанію. Людей, які долучилися до цього, ми запросили на зустріч, де показали презентацію, як у світі облаштовують open air театри. Зробили опитування по кожному блоку: хочете, щоб було динамічне накриття чи статичне, щоб стиль був екологічний чи хайтек, щоб місця приймалися чи були стаціонарними. На основі відповідей ми сформували технічне завдання на архітектурний конкурс. Зробили його всесвітнім – у ньому взяло участь 38 проектів. Професійне журі (архітектори, дизайнери, представники Дирекцій парків) відібрали короткий список найпрофесійніших проектів. Їх ми виставили на громадське голосування і люди обирали той, який вони вважали найкращим. У голосуванні взяло участь більше 1300 людей. Коли театр зведуть, мало у кого виникнуть питання, чому він саме такий, бо ми зробили все, щоб про нього знали ще до етапу проектування. По суті громада сама визначила, яким має бути його стиль і сама обрала кінцевий проект», – пояснює Іван Подолян.

Чергові граблі черкаської влади. Підсумки редакції

Обласна влада наслідує невдалий приклад міської: розбудовує громадський простір на свій смак та не враховує думку жителів міста. І це не вперше. Наприкінці 2017-го на дамбі відкрили майданчик для селфі за 9 мільйонів гривень. Така «родзинка» сподобалася далеко не всім.

У 2016-му міська влада захотіла встановити за бюджетні гроші стелу «Я люблю Черкаси».  Тепер не знає, куди її подіти. Бо черкащани банальну ідею не оцінили. Того ж року у центрі Черкас художник облив фарбою фонтан із дельфінами та янголятами. Так протестував проти архітектурного несмаку. Зрештою його прибрали.

Аби наступним архітектурним «родзинкам» у майбутньому уникнути участі фонтану, владцям нарешті варто засвоїти наступний урок: громадські простори належать містянам і лише вони можуть визначати, як їх використовувати.

Раніше ми писали про те, що не так із громадським простором у Черкасах.