У самісінькому центрі Черкас є будівля, якій 111 років. За ці роки вона бачила торговельні ряди, руйнацію центральної площі міста й зведення п’ятиповерхівок. У Другу світову у фасад Рибного ряду влучали кулі німецьких окупантів, зараз стіну обмальовують діти. А будівля тихо руйнується. Чим особливий Рибний ряд, розповідає Громадське:Черкаси.
Від ринкової площі до двору багатоповерхівки
Рибний ряд захований усередині кварталу між п’ятиповерхівками та корпусом Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Квартал знаходиться між вулицями Хрещатик, Лазарєва, Дашковича та бульваром Шевченка.
Цей квартал займав центральне місце в забудові Черкас ще з давніх часів, коли тут стояли козацькі оселі. Прості хати проіснували тут до кінця 19 століття. Потім на тому місці з’явилася центральна площа міста, яка спочатку називалася Базарною, а потім Соборно-Миколаївською через однойменну церкву. Вона стояла посередині сучасної вулиці Лазарева з 1864 року. Тому, коли заходите у вареничну «Балувана Галя», треба хреститися, жартома каже місцевий архітектор Федір Гонца. Біля церкви, до вулиці Дашковича, був центральний ринок.
У Черкасах облагородили місце торгівлі, щоб не відставати від Києва. У столиці саме будували Бессарабський ринок.
У 1900-их роках на території площі збудували великі торговельні і складські приміщення. Згодом на місці дерев’яних рядів збудували Рибний ряд. Будівлю розмістили поряд з іншими рядами, де торгували різними харчами.
Фасад будівлі виконали в стилі пізнього модерну та неоготики. На той час це було модно. За словами Федора Гонци, цю стіну збудували такою красивою, тому що дворянське зібрання виділило гроші на будівництво. У місті вирішили облагородити місце торгівлі, щоб не відставати від Києва. У столиці саме будували Бессарабський ринок. Пізніше до будівлі зробили цегляні прибудови, які спотворили його архітектурний образ.
Всередині будівлі торгували рибою. У підвалі були льодники, де у льоду і солі зберігали рибу.
На знімку червоним прямокутником виділений Рибний ряд. Сфотографували Черкаси під час Другої світової війни Повітряні сили Третього Рейху
Ринок проіснував до 50-их років. Тоді реконструювали площу, будували обласну раду й інші багатоповерхівки в цьому кварталі. Тому торговельні та складські приміщення знесли. Ринок прибрали і перенесли на вулицю Гоголя. Дотепер зберігся лише один рибний склад 1909 року.
Але Рибний ряд забудували. Фасад будівлі тепер стоїть не на торговельній площі, а у дворі п’ятиповерхівки. Біля неї містяни паркують свої автівки, вивішують прання, а на майданчику граються діти.
Чому Рибному ряду загрожує зникнення?
Пам’ятками в Черкасах займається обласна архітектура, а дозвіл на забудову дає міська. Тому будь-яку будівлю можуть знести, не розбираючись, чи є вона пам’яткою архітектури. Для чиновників це просто об’єкт нерухомості в межах міста, говорить архітектор. Так ми втрачаємо історичні вулиці міста.
Рибний ряд не є пам’яткою архітектури ні національного, ні місцевого значення. Це означає, що будівлю можна розглядати як об’єкт нерухомості. Він має свої показники – висота, ширина, корисна площа, але аж ніяк не історична цінність.
«Гроші вирішують питання. Зрозуміло: що старша будівля, то ближче вона до центру. А в центрі земля дорожча. Будівля у дворі не дуже приваблива, ніяк не використовується, користі не приносить. Простіше побудувати бізнес-центр, який приноситиме гроші», – каже Федір Гонца.
На фото архітектор Федір Гонца
Рибний ряд має статус нововиявленого об’єкта архітектури, каже спеціалістка з реставрації та охорони пам’яток Наталія Воробйова. З 1994 року цій будівлі рекомендують надати статус пам’ятки. Однак його надають протягом трьох років. Тобто паспорт об’єкта прострочений, а нового немає.
Ініціатив реконструювати будівлю теж немає. У 2019 році «Провсе» писав, що українські архітектори готові відновити Рибний ряд. Але Федір Гонца каже, що це неправда. Не було ніяких ініціатив реконструювати Рибний ряд. А ескізи будівельної компанії «Надія» з реконструкції будівлі та прилеглої території тихо висять на стіні в обласному управлінні архітектури і нікому до них немає діла.
Чому невизнана столітня пам’ятка важлива для міста?
Місце, де знаходиться Рибний ряд, було ядром міста, говорить Федір Гонца. Адже це була центральна торговельна і релігійна площа міста. Ринок і церква об’єднували містян.
«Рибний ряд – це єдина будівля, яка свідчить про те, що тут був центральний ринок. Фактично, це будівля тих Черкас, яких уже нема», – каже архітектор.
Зараз Рибний ряд у власності ЧНУ. Приміщення використовують як склад. Будівля в аварійному стані. Власник наглядає за будівлею, щоб вона взагалі не розвалилася.
Будівля в аварійному стані. Власник наглядає за будівлею, щоб вона взагалі не розвалилася.
«З будівлями не так, як з людьми. Коли вмирає будівля – вмирає ціла епоха. Вона безпосередній свідок всього, що було навколо протягом тривалого часу. Будівля пережила війну, зокрема, штурм Черкас, і якось дожила до сьогодні. Можливо, це не дуже видатна будівля, але вона непоганий свідок історії», – каже Федір Гонца.
Рибний ряд – історичний скелет міста, каже Федір Гонца. І якщо ми його втратимо, то історії про те, що Черкасам 700 чи 1500 років, нічого не вартуватимуть. У місті не залишиться столітніх будівель, які підтверджуватимуть, що місто має свою історію.
КОМЕНТАРІ